Кадастровая карта

База земельного законодательства

База земельных участков

Законодательство: обзоры, комментарии

Вопросы - ответы

Индивидуальное хозяйство: дом, сад, огород

Пошаговые схемы

Фермерство: создание, ведение, налоги

Шаблоны документов

Полезная информация и ссылки

Защита прав на землю

Видеоматериалы по земельным отношениям

Коментовані закони Закон "Про Державний земельний кадастр" - Стаття 13. Склад відомостей Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць

1. До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах):

а) найменування адміністративно-територіальної одиниці;

 ЗСУ: Законом України «Про географічні назви» встановлено, що географічні назви – це власні назви географічних об'єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів.

 

Встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об'єктів. Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.

Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

Найменування та перейменування географічних об'єктів у межах визначених законом здійснюють:

  • §Верховна Рада України – щодо найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об'єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України;
  • §Президент України – щодо географічних об'єктів, створених відповідними рішеннями Президента України;
  • §Кабінет Міністрів України – щодо географічних об'єктів, створених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, географічних об'єктів, розташованих на територіях декількох одиниць адміністративно-територіального устрою України, а також географічних об'єктів Землі, відкритих або досліджених українськими дослідниками і вченими за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв;
  • §Київська та Севастопольська міські ради – щодо географічних об'єктів, розташованих на території міста, у випадках та в порядку, встановлених відповідними законами;
  • §Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради – щодо географічних об'єктів, розташованих на території кількох районів у межах відповідно Автономної Республіки Крим чи області;
  • §районні ради – щодо географічних об'єктів, розташованих на території кількох сіл, селищ чи міст у межах відповідного району;
  • §сільські, селищні, міські ради – щодо географічних об'єктів, розташованих відповідно на території села, селища, міста.

Рішення щодо найменування та перейменування географічних об'єктів набирають чинності одночасно з набранням чинності відповідно законом про Державний бюджет України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад про бюджети на відповідний рік, якими передбачаються видатки, пов'язані з таким найменуванням та перейменуванням.

б) опис меж адміністративно-територіальної одиниці;

 ЗСУ: Спеціальний законодавчий акт, який би комплексно врегульовував порядок встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць наразі відсутній. Натомість, окремі приписи щодо процедури визначення відповідних меж наявні у Конституції України (Розділ IX «Територіальний устрій України») та Земельному кодексі України (Глава 29 «Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень»).

Як спеціальний нормативно-правовий акт з питань встановлення меж адміністративно-територіальних утворень в Україні, подекуди, розглядається Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.03.1981 № 1654-X «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР».

Згідно статті 173 Земельному кодексі України, межа адміністративно-територіального утворення є умовною замкненою лінією на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп).

 в) площа земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

 ЗСУ: Площа земель в межах адміністративно-територіальних одиниць обчислюється, як правило, аналітичним способом за координатами поворотних точок меж відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

 г) повне найменування суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

 ЗСУ: Див. коментар до частини «а» пункту 1 цієї статті.

 ґ) інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць;

 ЗСУ: Згідно статті 174 Земельного кодексу України, рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

 д) відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер), межі категорії земель;

опис меж;

площа;

інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель;

 ЗСУ: Згідно статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

  • §землі сільськогосподарського призначення;
  • §землі житлової та громадської забудови;
  • §землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
  • §землі оздоровчого призначення;
  • §землі рекреаційного призначення;
  • §землі історико-культурного призначення;
  • §землі лісогосподарського призначення;
  • §землі водного фонду;
  • §землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502).

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

 е) відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці:

назва, код (номер);

контури угідь;

площа;

інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя;

інформація про якісні характеристики угідь;

 ЗСУ: Класифікація земельних угідь в Україні здійснюється відповідно до наказу Держкомстату України від 05.11.1998 № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)», а також ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84) «Землі. Терміни та визначення».

є) відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

 ЗСУ: Стаття 200 Земельного кодексу дає визначення економічної оцінки земель як оцінки землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.

Метою проведення економічної оцінки земель різного призначення є порівняльний аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель розглядаються як основа грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Показники економічної оцінки земель передбачається визначати в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур.

Останній (третій) тур економічної оцінки земель колгоспів і радгоспів Української РСР по результатам їх господарювання у 1981-87 рр. був проведений у 1988 році. Звичайно, його результати не є адекватними сучасним умовам господарювання в Україні.

Статтею 17 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» передбачено, що економічна оцінка земель проводиться не рідше як один раз у 5-7 років відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на землях сільськогосподарського призначення незалежно від форм власності. Методичні документи щодо проведення економічної оцінки земель в Україні наразі відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Зокрема, відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Стаття 18 цього Закону непрямо розділяє нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. Таким чином, об’єктом оцінки є земельна ділянка сільськогосподарського призначення (а не сільськогосподарські угіддя, сільськогосподарські підприємства, адміністративно-територіальні утворення або таксони природно-сільськогосподарського районування). Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Економічна та нормативна грошова оцінка земель проводяться у відповідності з Законом України «Про оцінку земель».

 ж) відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці.

 ЗСУ: Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Згідно статті 5 Закону України «Про оцінку земель», бонітування ґрунтів визнається одним із видів оцінки земель, а дані бонітування ґрунтів визнані складовою частиною державного земельного кадастру, що є основою проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про землеустрій», дані бонітування ґрунтів використовуються при здійсненні землеустрою з метою розробки комплексу заходів із землеустрою щодо використання та охорони земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів.

Показники бонітування ґрунтів є інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213. Зокрема, при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки має враховуватися бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів та бал бонітету гектара відповідних сільськогосподарських угідь по сільськогосподарському підприємству.

Відповідно до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279, для визначення втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов’язаних із веденням сільського господарства, враховується бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається, а також бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю.

Відповідно до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531, при зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями враховуються, зокрема, такі якісні земельної ділянки як родючість та стан ґрунтів, що визначаються через їх бонітет.

Останній раз бонітування ґрунтів в Україні було проведене у 1993 році. Роботи з бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь України виконувалися у відповідності до «Методики бонитировки почв Украины», яка була розглянута і схвалена на засіданні Відділення землеробства Української академії аграрних наук 10.03.1992 року (протокол № 2) та «Методичних рекомендацій по проведенню бонітування ґрунтів», які розглянуті і схвалені науково-методичною Радою з питань бонітування ґрунтів України 21.01.1993 року. Об’єктом бонітування прийняті одиниці ґрунтового покриву, які виділялись на картах ґрунтів і об’єднані в агровиробничі групи ґрунтів згідно з «Номенклатурним списком агровиробничих груп ґрунтів Української РСР» (Київ, 1978).

2. Обсяг інформації Державного земельного кадастру про якісні характеристики земельних угідь в межах території адміністративно-територіальної одиниці визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру.

 ЗСУ: Коментована норма вказує, що безпосередні вимоги до обсягу та змісту інформації про якісні характеристики земельних угідь в межах території адміністративно-територіальної одиниці, що мають вноситись до Державного земельного кадастру, мають бути визначені спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом – порядком ведення Державного земельного кадастру, прийняття якого належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

 

©Цей матеріал підготовлено експертами Земельної спілки України  в рамках спільного проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй та Міністерства юстиції України "Юридичне забезпечення прав і можливостей бідних"

Самое популярное

Главные новости

Консультації

 

Послуги для фізосіб

 

Услуги для бизнесу

 
 
 

Продати земельну ділянку

 

©2016 Ассоциация «Земельный союз Украины»

Все права защищены. Этот веб-сайт является собственностью Ассоциации «Земельный союз Украины».Все исключительные имущественные и неимущественные авторские права на информацию, размещаемую на сайте www.zem.ua принадлежат Ассоциации «Земельный союз Украины» или непосредственному автору этих материалов, если в тексте не указывается другое. Запрещается воспроизведение и использование любой части этого веб-сайта и информации, размещенной на нем, в любом формате, включая графический, электронный, копирование или использование любым другим способом без предварительного письменного согласия Ассоциации «Земельный союз Украины».

 

По вопросам сотрудничества, а также для представителей СМИ т. 098-156-40-40