Продовження дії оренди земельних ділянок

Увага! 
05 квітня 2015 року набрав чинності Закон України № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який вносить зміни до Земельного кодекс України, Закону «Про оренду землі», «Про особисте селянське господарство». 
 
У зверненнях громадян до органів земельних ресурсів України, публікаціях у засобах масової інформації усе частіше піднімається тема щодо продовження дії оренди земельних ділянок, що говорить про суспільну значимість цього питання.


Ґрунтовні роз’яснення та коментарі фахівців, глибокі аналітичні публікації допомагають як землевласникам, так і орендарям зорієнтуватись у мінливому законодавчому полі та вирішенні нагальних питань щодо продовження оренди земель. Особливої уваги заслуговують статті, інформаційні повідомлення, теле- та радіосюжети, що містять конструктивну ділову критику та пропозиції щодо покращення організації роботи органів земельних ресурсів у цьому напрямі діяльності.

Однак трапляються і огульні, безпідставні звинувачення. Як-то один  із  поважних телеканалів повідомив, що нібито в одному з районних відділень Держземагентства у Черкаській області в кожного орендаря чиновники незаконно вимагають плату для реєстрації договорів оренди земельних ділянок. На перевірку з’ясувалось, що критика безпідставна.  Держземагентство України нагадує громадянам, орендарям, землевласникам, підприємцям, фермерам, що про усі факти здирництва або ж спроби отримати незаконну плату варто заявляти до правоохоронних органів, які уповноважені і наділені правом виявляти, розслідувати та приймати рішення щодо покарання посадовців, які причетні до незаконних дій. Корупціонерам в органах земельних ресурсів – не місце.

Знання законів, нормативних актів допоможе як орендарям, так і  орендодавцям діяти в чітко окреслених правових рамках, вирішити нагальні питання без зайвого клопоту.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача  в оренду земельних  ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із статтею 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її  відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність  або  користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо  впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного  висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою  щодо  відведення  земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної  ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до статті 33 Закону України “Про оренду землі” по закінченню  строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення  договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця  до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення  про  поновлення  договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди,  перевіряє його  на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає  рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його  поновлення має  бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені до суду.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку  одержання земельної ділянки на праві оренди.

До вступу 1 січня 2013 року в дію Закону України “Про Державний земельний кадастр” реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась у Державному реєстрі земель до 1 січня 2011 року державним підприємством “Центр державного земельного кадастру”. Після чого два роки, по 1 січня 2013 року – територіальними органами Держземагентства за місцем знаходження земельної ділянки.

З 1 січня 2013 року відповідно до чинного законодавства державну реєстрацію земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади,  що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснює Державна реєстраційна  служба  України (Укрдержреєстр), яка є головним  органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Держземагентство України та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського  призначення державної  власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 Земельного кодексу, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто, на сьогодні договори земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності укладаються територіальними органами Держземагентства за місцем розташування таких ділянок.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до статті 158 Земельного кодексу виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками,  що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

 

Держземагентство