Публічна кадастрова карта

База земельного законодавства

База земельних ділянок

Законодавство: огляди, коментарі

Питання - відповіді

Господарство: дім, сад, город

Покрокові схеми

Фермерство: створення, ведення, оподаткування

Шаблони документів

Корисна інформація та посилання

Захист прав на землю

Відеоматеріали по земельних відносинах

Коментовані закони Земельний кодекс України. Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду

Останні матеріали

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
3. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).
4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
 
ЗСУ: Як назва, так і текст цієї статті дають неоднозначне трактування її норм, тому цю статтю слід розглядати не як окрему, а враховуючи норми інших статей земельного та цивільного законодавства.
 
По перше, стаття 38 ЗК України відносить до земель житлової та громадської забудови земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Стаття 40 визначає земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, а статті 118 та 121 визначають земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки). Стаття 90 визначає права власників земельних ділянок споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Виходячи з цього, є не зрозумілим, на яку саме будівлю або споруду (громадську чи господарську) регулює перехід права коментована стаття.
 
Також слід зазначити, що відповідно до статей 81 та 82 громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини. Крім того, громадяни набувають право приватної власності на землю у разі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), а юридичні особи у разі внесення  земельних  ділянок її засновниками до статутного капіталу. Відповідно до статті 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Тому зазначену в частині першій коментованої статті норму про те, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти та що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, не слід розглядати як норму, що порушує право фізичної чи юридичної особи продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Частину першу статті, як і статтю в цілому, слід розуміти так, що вона закріплює, по суті, самостійні правові режими земельної власності і власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти нерухомості. Перехід права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна не тягне за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля (споруда). Перехід права власності на землю вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і набувачем будівлі (споруди). Такими угодами можуть бути, наприклад договори купівлі-продажу, дарування, міни земельної ділянки, якщо особа, до якої повинне перейти право власності на земельну ділянку, може бути суб'єктом права власності на неї відповідно до норм чинного Земельного кодексу та, наприклад, договір оренди, якщо ця особа не може бути суб’єктом права власності на земельну ділянку. У останньому випадку договір оренди встановлює і частина 5 цієї статті. Зміст частини 1 статті, що коментується, означає, що земельна ділянка також є і самостійним об'єктом спадкоємних відносин, що вимагають самостійної правової регламентації переходу права власності на неї незалежно від права власності на будівлі (споруди).
 
Тобто 1 частину статті 120 слід розуміти так, що громадянин, який продає (або іншим чином відчужує) власний жилий будинок, будівлю або споруду одночасно вирішує питання продажу власної земельної ділянки чи надання її в користування. У разі продажу громадянином власного жилого будинку, будівлі або споруди, які розташовані на земельній ділянці, що була у користуванні продавця, до набувача цього об’єкту переходить право користування цією земельною ділянкою або її частиною, необхідною для обслуговування купленого об’єкту. Так само, як і перехід права власності на земельну ділянку, вимагає самостійної договірно-правової регламентації і перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на розташовані на ній будівлі (споруди). Слід розуміти, що перехід права може бути забезпечений укладанням договором оренди, суперфіцію, емфітевзису. Щодо переходу права постійного користування то надання земельної ділянки у постійне користування (перехід права) можливий тільки для визначених у статті 92 цього Кодексу осіб, а якщо набувач до них не відноситься, то йому земельна ділянка надається в оренду.
 
Слід пам’ятати, що перехід права власності чи права користування земельною ділянкою відбувається без зміни її цільового призначення.
Друга частина коментованої статті визначає, що право користування земельною ділянкою переходить до набувача об’єкту нерухомості на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. 
 
Частина 3 коментованої статті наголошує, що у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). Це означає, що незалежно від того, чи в договорі довічного утримання визначені чи не визначені умови переходу права на земельну ділянку, до набувача переходить право власності на земельну ділянку, якщо вона належала на праві приватної власності попередньому власнику або оформлює право користування на неї, якщо вона була у користуванні попереднього землекористувача.
 
Частина 4 коментованої статті передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. 
 
Частина 6 статті 120 передбачає істотною умовою договору, згідно з яким до набувача переходить право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки або її частини, що виділена в окрему земельну ділянку, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
 
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України норм безоплатної приватизації, (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
 
 
 
 
 
 
 
 
© 2015 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».

Найпопулярніше

Головні новини

Консультації

 

Послуги для фізосіб

 

Послуги для бізнесу

 
 

Продати земельну ділянку

 

Центральные органы власти

© 2016 Асоціація «Земельна спілка України»

Всі права захищені. Цей веб-сайт є власністю Асоціації «Земельна спілка України». Всі виключні майнові і немайнові авторські права на інформацію, що розміщується на сайті www.zem.ua належать Асоціації «Земельна спілка України» або безпосередньому авторові цих матеріалів, якщо в тексті не вказується інше. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього веб-сайту та інформації, розміщеної на ньому, в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання будь-яким іншим способом без попередньої письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».
 

З питань співпраці, а також для представників ЗМІ т. 
098-156-40-40