До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:
а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;
г) встановлення і зміна меж районів і міст;
ґ) погодження питань, пов'язаних із зміною цільового призначення особливо цінних земель державної та комунальної власності, припиненням права постійного користування ними відповідно до цього Кодексу;
д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.
ЗСУ: У країнах Європи поширене землеволодіння, що базується на Наполеонівському Кодексі («громадянському законі»), тобто ідеології приватної власності на землю, але при жорсткому контролі з боку держави як за використанням, так і за максимальним розміром земельних володінь.
Державна влада в Україні здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Кожен вид влади реалізовується через певні органи або через систему органів державної влади.
Конституція України (стаття 75) визначає Верховну Раду України єдиним органом законодавчої влади в Україні та статтею 85 надає їй повноваження, які забезпечують встановлення зазначеного жорсткого контролю з боку держави на законодавчому рівні.
Земельний кодекс зазначає ці повноваження парламенту саме по питаннях у галузі регулювання земельних відносин. При прийнятті земельних законів Верховна Рада України зобов'язана керуватися конституційними нормами, що стосуються землі, зокрема:
- земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, визначені Конституцією; кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України);
- земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Верховною Радою України прийнято низку законів щодо регулювання земельних відносин, серед яких про землеустрій, про оцінку земель, про охорону земель, про державний контроль за використанням та охороною земель, про особисте селянське господарство, нова редакція закону про оренду землі, про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, про розмежування земель державної та комунальної власності, про іпотеку, про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), про державний земельний кадастр та інші. Окремі статті цих законів встановлюють правила, загальні та переважні права, пільги, що забезпечують права та можливості малозабезпечених (бідних) верств населення.
Крім того, Верховна Рада прийняла постанови, які мають програмний характер. Це постанова від 18.12.1990 р. «Про земельну реформу», якою земельна реформа була проголошена складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин.
До програмних актів належить також Постанова Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13.03.1992 р. Програмні положення земельної реформи були визначені «Основами національної економічної політики України», схваленими Постановою Верховної Ради України від 24.03.1992 р., а також «Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», затвердженими Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. На сьогодні розроблений законопроект щодо затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року. Такий програмний документ дозволить встановити основні засади державної політики розвитку земельних відносин на поточне десятиріччя.
До повноважень Верховної Ради України належить вирішення окремих індивідуально визначених питань, зокрема: встановлення і зміни меж районів і міст; погодження питань, пов'язаних із зміною цільового призначення особливо цінних земель державної та комунальної власності, обумовлене необхідністю здійснення законодавчим органом влади парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади з питань використання особливо цінних земель та особливої їх охорони в межах, визначених ст. 85 (пункти 13, 33) Конституції України, припиненням права постійного користування ними відповідно до цього Кодексу.
Читайте також: Земельний кодекс України. Стаття 5. Принципи земельного законодавства
© 2014 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».