Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України або галузевої академії наук» (р.№ 2156а від 24.06.2015) пропонує встановити, що припинення права постійного користування земельних ділянок підприємств, установ, організацій Національної академії наук України або галузевої академії наук ділянкою (у разі добровільної відмови від користування чи шляхом вилучення), здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням президії відповідної академії.
Перш за все, слід зазначити, що ускладнення механізму припинення права постійного користування земельними ділянками державної власності призводить не до посилення їх захисту, а до переходу процесу використання таких земельних ділянок у тінь, (зокрема, оформлення орендних відносин на підставі договорів, не передбачених земельним законодавством, а саме договорів про співробітництво, інвестиційних договорів та інших, які фактично є прихованими договорами оренди землі).
По-друге, закон і так встановлює особливий режим охорони земель, які використовуються у науковій діяльності. Зокрема, відповідно до частини першої статті 150 Земельного кодексу України землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних. Згідно з частиною другою цієї ж статті припинення постійного користування ними здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
До того ж, широко відомим є факт надзвичайно низької ефективності використання земельних ділянок УААН, використання їх здебільшого не для провадження профільної діяльності, а для передачі у користування приватним структурам. Тому державна політика із виправлення вказаної ситуації має бути направлена не на навічне закріплення їх за Академією та її підприємствами, а навпаки, - на вилучення з користування земель, які не використовуються для наукової діяльності, і передачу їх у приватну власність (зокрема, шляхом розпаювання вказаних земель між працівниками вказаних підприємств).
Узагальнений висновок: Положення законопроекту пов’язані із корупційними ризиками, з урахуванням чого законопроект доцільно доопрацювати.