Статті 199-201 Земельного кодексу України.
ЗСУ: Статті 199-201 коментованої глави Кодексу визначають правову природу та юридичне значення оцінки об’єктів Державного земельного кадастру як одного з видів робіт і складової частини кадастру. Зокрема, Стаття 199 ЗК України визначає бонітування ґрунтів, яке у правовому розумінні являє собою врегульований нормами земельного законодавства окремий вид суспільних відносин, що виникають у процесі одержання, обробки, поширення, використання і зберігання інформації про якісний стан ґрунтів у різних природно-кліматичних зонах України. Об'єктом таких правовідносин є інформація про основні природні властивості ґрунтів залежно від того, у якій природно-кліматичній зоні вони знаходяться (Степ, Лісостеп, Полісся, Карпати, Крим).
Враховуються не всі природні властивості ґрунту, а лише ті, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур. Отже, бонітування ґрунтів, як складова частина державного земельного кадастру, дозволяє одержувати і використовувати відносну інформацію про переваги якісного стану одного ґрунту над іншим шляхом застосування порівняльного методу визначення переваг одного ґрунту чи групи ґрунтів над іншими в тій чи іншій природно-кліматичній зоні за 100-бальною шкалою. Ця шкала являє собою систему цифрових даних показників природних властивостей ґрунтів з найбільшою продуктивністю.
Отже, бонітування є уточненим агрономічним групуванням ґрунтів, де облік якості за природною родючістю відбивається в балах при зіставленні й уточненні їх за середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, а на природних угіддях - за виходом сіна і зеленої маси. Об'єкт бонітування - ґрунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці.
Економічна
оцінка земель, що визначена в статті 200 коментованої глави, це вид оцінки землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві, дані якої є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур.
Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання та містить відомості не лише про природні властивості землі, а й дані економічного характеру щодо ефективності використання земель, рівня доходу з певної площі, які в свою чергу залежать від місця знаходження земельної ділянки, від ринків збуту продукції, екологічного стану території чи регіону, транспортних сполучень тощо.
Ще одним видом оцінки об’єктів Державного земельного кадастру та складовою частиною кадастру є
грошова оцінка земель. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених законами України.
Правову основу здійснення грошової оцінки земель складають Земельний та Податковий кодекси України, Закони України «Про оцінку земель» та «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського
призначення (крім земель населених пунктів)» від 23 листопада 2011 р. № 1278, «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 23 березня 1995 р. № 213, «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» від 11 жовтня 2002 р. N 1531, НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440, НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442, накази Держкомзему, у яких визначається порядок, способи проведення грошової оцінки земель та прав на них, оформлення та використання результатів такої оцінки, інших законодавчих та нормативно правових актів.
© 2015 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».