Коментовані закони Земельний кодекс України. Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання
Стаття 22. Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання
1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
2. До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
 
 
ЗСУ: 1. Землі сільськогосподарського призначення є окремою категорією земель України та складають досить велику частку в складі земельного фонду України.
Частиною 1 коментованої статті, по суті, дано визначення поняттю «землі сільськогосподарського призначення» та встановлено, з якою метою землі даної категорії можуть використовуватися.
 
2. Враховуючи те, що землі сільськогосподарського призначення різняться за характером використання та своїми властивостями їх поділено на дві великі групи:
-сільськогосподарські угіддя
рілля – землі, які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;
багаторічні насадження – сільськогосподарські угіддя, на яких вирощуються плодові насадження деревного або кущового типу (сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та інші);
сіножаті – сільськогосподарські угіддя, на яких вирощується трав'яниста рослинність для вигодівлі худоби;
пасовища – сільськогосподарські угіддя, на яких вирощується трав'яниста рослинність для випасання худоби;
перелоги – сільськогосподарські угіддя, які втратили родючість та тимчасово виведені з сільськогосподарського обробітку з метою природного відновлення родючості ґрунтів.
 
Найбільшу частку у складі сільськогосподарських угідь займає рілля, яка складає близько 78 %.
-несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
 
3. Частиною 3 коментованої статті закріплено особливості щодо передачі у власність та користування землями сільськогосподарського призначення різними суб’єктами, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування наступним суб’єктам земельних відносин:
-громадянам (п. «а» ч. 3) - для ведення особистого селянського господарства (на підставі ст. 33 ЗК України), садівництва (на підставі ст. 35 ЗК України), городництва (на підставі ст. 36 ЗК України), сінокосіння та випасання худоби (на підставі ст. 34 ЗК України), ведення товарного сільськогосподарського виробництва (наприклад, шляхом ведення фермерського господарства відповідно до ст.ст. 31, 32 ЗК України), фермерського господарства;
-сільськогосподарським підприємствам (п. «б» ч. 3) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (відповідно до ст.ст. 24, 28 ЗК України);
-сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам (п. «в» ч. 3) - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (здійснюється відповідно до порядку, визначеного ст.ст. 24, 28 ЗК України);
-несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян (п. «г» ч. 3) - для ведення підсобного сільського господарства (на підставі ст. 37 ЗК України);
-оптовим ринкам сільськогосподарської продукції (п. «ґ» ч. 3) - для розміщення власної інфраструктури.
 
5. Частина 5 коментованої статті встановлює обмеження для іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та іноземних держав щодо можливості отримання у приватну власність землі сільськогосподарського призначення. За загальним правилом, право приватної власності на землі сільськогосподарського призначення можуть набувати лише громадяни України та юридичні особи України.
 
В той же час, виняток із цього правила встановлено ст.ст. 81, 82 ЗК України, де передбачено, що іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи можуть отримати у спадщину землі сільськогосподарського призначення. Проте зазначені суб’єкти зобов'язані протягом одного року з моменту набуття права власності на земельну ділянку здійснити її відчуження.




 

Читайте також: Земельний кодекс України. Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель


 

© 2014 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».

Консультації

 

Послуги для фізосіб

 

Послуги для бізнесу

 
 

Продати земельну ділянку

 

©2019 Ассоциация «Земельный союз Украины»

Все права защищены. Этот веб-сайт является собственностью Ассоциации «Земельный союз Украины».Все исключительные имущественные и неимущественные авторские права на информацию, размещаемую на сайте www.zem.ua принадлежат Ассоциации «Земельный союз Украины» или непосредственному автору этих материалов, если в тексте не указывается другое. Запрещается воспроизведение и использование любой части этого веб-сайта и информации, размещенной на нем, в любом формате, включая графический, электронный, копирование или использование любым другим способом без предварительного письменного согласия Ассоциации «Земельный союз Украины».

 

По вопросам сотрудничества, а также для представителей СМИ т. 098-156-40-40