НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОГО МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ

УДК 322.2

 

НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ:

ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОГО МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ

 

МАРТИН А.Г.,

кандидат економічний наук, доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

У статті розглянуто напрями реалізації в Україні нового методичного підходу щодо проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів). Запропоновано нормативи капіталізованого рентного доходу та коефіцієнтів, що мають застосовуватися при визначення показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Постановка проблеми. Відповідно до статті 5 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок є одним із найважливіших економічних регуляторів земельних відносин та застосовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» з 1 січня 2013 року запроваджено новий методичний підхід щодо визначення показників нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Головною перевагою нового методичного підходу є: приведення методики оцінки у відповідність до вимог Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», згідно якої показники оцінки повинні визначатися виключно як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, що визначається за встановленими і затвердженими нормативами; недопущення довільного визначення бази оцінки шляхом здійснення оцінювання за площами різних земельних угідь в межах ділянки; значне спрощення доступу заінтересованих осіб до даних нормативної грошової оцінки земельних ділянок завдяки наданню показників оцінки у формі витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних утворень, а не індивідуального оцінювання окремих земельних ділянок [1].

Реалізація нового методичного підходу у нормативній оцінці земельній ділянці потребує обґрунтування нормативів капіталізованого рентного доходу та коефіцієнтів, що мають застосовуватися при визначення показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Проблематика науково-методичних засад грошової оцінки земель в Україні розкриваються у роботах Ю.Ф. Дехтяренка [2], О.І. Драпіковського, В.М. Заяця, В.М. Кілочко [3], Ю.М. Манцевича, Ю.М. Палехи [2], А.М. Третяка [4] та інших. В той же час, підходи до удосконалення методичних засад нормативної грошової оцінки несільськогосподарського призначення залишалися малодослідженими.

Метою статті є обґрунтування напрямів реалізації в Україні нового методичного підходу щодо проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів).

Виклад основного матеріалу. Нормативно-правовою базою для нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III, Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, закони України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», від 17.06.2004 № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації», від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)». Після 2000 року здійснюється індексація показників оцінки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» (за 1997-2009 роки) та пункту 289.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (за 2010-2012 роки).

Реалізація нового методичного підходу в оцінці земельних ділянок несільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) також потребує скасування спільного наказу Держкомзему України, Мінбуду України, Держводгоспу, Мінагрополітики України, Держкомлісгоспу України, УААН від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)» (зареєстрований у Мін'юсті України від 05.04.2006 № 389/12263) та прийняття нового Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) у формі наказу Мінагрополітики України.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою:

Цн = Пд × Рд × Ск × Км × Кв × Кмц × Кі,                (1)

де Пд – площа земельної ділянки, що приймається за даними Державного земельного кадастру або документації із землеустрою, кв. м;

Рд – рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель, що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель, гривень на рік;

Ск – строк капіталізації, років;

Км – коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв – коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки;

Кмц – коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки  до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі – коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно статті 289 Податкового кодексу України за 2013 та наступні роки.

З метою забезпечення прогнозованості державної регуляторної політики у сфері плати за землю, визначення нормативів рентного доходу для відповідних категорій земель доцільно здійснити виходячи із діючих: нормативів рентного доходу від цільового використання земельних ділянок та здійсненого поліпшення їх облаштування; нормативного середньорічного економічного ефекту від використання відповідно земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення в розрахунку на один квадратний метр; нормативного середньорічного економічного ефекту від використання лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певній категорії лісів; нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земельних ділянок водного фонду.

Для визначення показників оцінки на 2013 рік, нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення, яка проведена  у 2006 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Держкомлісгоспу, Держводгоспу та УААН  від 27.01.2006 №19/16/22/11/17/12, зареєстрованого у Мін’юсті 05.04.2006  за № 389/12263, була збільшена на коефіцієнт індексації станом на 01.01.2012 –1,254, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за:  2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0 (табл. 1).

 

Таблиця 1 – Нормативи рентного доходу на землях несільськогосподарського призначення у 2013 році

 

Категорія земель

Нормативний економічний ефект, грн./кв.м

Коефіцієнт індексації

Нормативний рентний дохід у 2013 році, грн./кв.м

Землі природоохоронного призначення

0,094

1,254

0,1179

Землі оздоровчого призначення

0,060

1,254

0,0752

Землі рекреаційного призначення

0,050

1,254

0,0627

Землі історико-культурного призначення

0,095

1,254

0,1191

Землі лісогосподарського призначення

0,005

1,254

0,0063

Землі водного фонду

0,017

1,254

0,0211

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

0,529

1,254

0,6637

 

Коефіцієнти, які враховують місце розташування земель, вид використання земельної ділянки, належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення тощо, доцільно переважно зберегти у відповідності до значень, визначених спільним наказом Держкомзему України, Мінбуду України, Держводгоспу, Мінагрополітики України, Держкомлісгоспу України, УААН від 27.01.2006 № 19/16/22/11/17/12 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)» (зареєстрований у Мін'юсті України від 05.04.2006 № 389/12263).

Коефіцієнт, який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів (Кр1), нормативна грошова оцінка земель яких визначена, доцільно застосовувати лише щодо земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення та земель рекреаційного призначення, оскільки для інших категорій земель його вплив на цінність відповідних земельних ресурсів є порівняно незначним.

Коефіцієнт Кр1 доцільно визначати на основі співвідношення між умовним рентним доходом він використання земель населеного пункту (добуток середньої вартості одного квадратного метра земель населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця розташування на норму прибутку (6%) та норму капіталізації (3 %), що визначені відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262)), із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, до нормативу рентного доходу на землях відповідного призначення.

Застосування цього коефіцієнту дозволяє здійснити вирівнювання показників нормативної грошової оцінки земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земель рекреаційного призначення, до показників нормативної оцінки навколишніх населених пунктів та забезпечити справедливість та рівність у оподаткуванні земель, що розташовані в межах та за межами населених пунктів (рис. 1).

Строк капіталізації рентного доходу визначається для всіх категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення) на рівні 33 років, а для земель лісогосподарського призначення – 50 років.

Коефіцієнт, який враховує місце розташування земель (Км), (крім земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду) визначається для кадастрового кварталу, межі якого відображаються  на індексних кадастрових картах (планах), доцільно визначати за формулою:

Км = Кр × Кл,              (2)

де Кр – коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місця розташування кадастрового кварталу;

Кл – коефіцієнт, який враховує локальні фактори місця розташування кадастрового кварталу за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами.

 

Цнм

 

Рис. – Механізм застосування коефіцієнту, який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів (Кр1)

 

Для земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який враховує місце розташування земель (Км), слід приймати рівним одиниці.

Коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місця розташування кадастрового кварталу (Кр), визначається за формулою:

Кр = Кр1 × Кр2 × Кр3,                  (3)

де Кр1 – коефіцієнт, який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів;

Кр2 – коефіцієнт, який враховує віддаленість кадастрового кварталу  від автомобільних доріг державного значення (табл. 2);

Кр3 – коефіцієнт, який враховує розташування кадастрового кварталу  у зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (табл. 3).

 

Таблиця 2 – Коефіцієнти, які враховують віддаленість кадастрового кварталу

від автомобільних доріг державного значення (Кр2)

 

Відстань до автомобільної дороги державного значення, км

Значення коефіцієнту

Кр2

до 5

1,30

5-10

1,25

10-15

1,20

15-20

1,10

20-25

1,05

25 і більше

1,00

 

Примітка:

$11.                           Коефіцієнт Кр2 слід визначати виходячи з геометрично найменшої відстані між межею кадастрового кварталу до автомобільних доріг державного значення, які включені до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 301.

$12.                           Якщо на відстані до 25 км від межі кадастрового кварталу наявні декілька автомобільних доріг державного значення, для кадастрового кварталу доцільно приймати найвище із можливих значень коефіцієнту Кр2.

 

Таблиця 3 – Коефіцієнти, які враховують розташування кадастрового кварталу у зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Кр3)

 

Розміщення земельних ділянок у зонах радіоактивного забруднення

Значення коефіцієнта

Зона відчуження

0,50

Зона безумовного (обов’язкового) відселення

0,60

Зона гарантованого добровільного відселення

0,80

Зона посиленого радіоекологічного контролю

0,90

Примітки:

$11.                           Для кадастрових кварталів, які не входять до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, коефіцієнт (Кр2) приймається рівним одиниці.

$12.                           Зони гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю визначені постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

$13.                           Кадастровий квартал вважається таким, що входить до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, якщо до неї входить більше половини площі кадастрового кварталу.

 

Коефіцієнт, який враховує віддаленість кадастрового кварталу  від населених пунктів (Кр1), нормативна грошова оцінка земель яких визначена, якщо найменша відстань від межі кадастрового кварталу до межі населеного пункту не перевищує зони впливу населеного пункту (Д), для відповідної категорії земель можна визначити за формулою (крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду):

,                   (4)

де Цнм – середня вартість одного квадратного метра земель населеного пункту в залежності від регіональних факторів місця розташування,  що визначена відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук  від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України  5 квітня 2006 р. за № 388/12262), із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, гривень;

Кпт – коефіцієнт, який враховує ступінь містобудівної цінності периферійних територій населених пунктів (табл. 4);

Ск – строк капіталізації (33 роки);

Рд – рентний дохід на один кв. м площі для відповідної категорії земель (крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду), що визначається за нормативами рентного доходу для відповідної категорії земель (табл. 1), гривень на рік;

Д – ширина зона впливу населеного пункту, км (табл. 5);

Л – геометрично найменша відстань від межі кадастрового кварталу  до межі населеного пункту, км.

 

Таблиця 4 – Коефіцієнти, які враховують ступінь містобудівної цінності периферійних територій населених пунктів (Кпт)

 

Чисельність населення населених пунктів,

тис. чол.

Значення коефіцієнту

Кпт

до 20

0,75

від 20 до 50

0,50

від 50 до 100

0,40

від 100 до 250

0,35

від 250 до 500

0,30

від 500 до 1000

0,25

від 1000 до 2000

0,20

понад 2000

0,15

 

Таблиця 5 – Ширина зони впливу населених пунктів (Д)

Типи населених пунктів

Ширина зони

впливу, км

Столиця України м. Київ

50

Міста – обласні центри, мм. Севастополь та Сімферополь

30

Міста обласного значення з чисельністю понад 50 тис. чол.

20

Міста обласного значення з чисельністю менше 50 тис. чол.

15

Міста районного значення та селища

10

Інші населені пункти

2

 

Якщо населені пункти, нормативна грошова оцінка земель яких визначена, на відстані меншій, ніж ширина зона впливу відповідних населених пунктів (Д), від межі кадастрового кварталу відсутні, коефіцієнт Кр1 слід приймати рівним одиниці.

Для земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду коефіцієнт Кр1 має бути прирівняний до одиниці.

Якщо на відстані меншій, ніж ширина зона впливу відповідних населених пунктів, до межі кадастрового кварталу наявні декілька населених пунктів, нормативна грошова оцінка земель яких визначена, для кадастрового кварталу приймається найбільше із можливих значень коефіцієнту Кр1.

Коефіцієнт, який враховує локальні фактори місця розташування кадастрового кварталу за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами (Кл), доцільно визначати як добуток значень коефіцієнтів, які відповідають локальним факторам, що мають прояв в межах цього кадастрового кварталу (табл. 6).

 

Таблиця 6 – Коефіцієнти, що враховують локальні фактори місця розташування кадастрового кварталу за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними та іншими умовами (Кл)

 

Назва групи факторів

Назва локальних факторів

Значення коефіцієнтів

Функціонально-планувальні фактори

Місцезнаходження кадастрового кварталу в зоні пішохідної доступності (не більше 600 м)
до місць розселення та громадських центрів

1,07

у прирейковій зоні (кадастровий квартал розташований або примикає до відводу залізниці, має під’їзну залізничну колію)

1,07

Інженерно-інфраструктурні фактори

Кадастровий квартал примикає
до вулиці без твердого покриття

0,93

не забезпечений централізованим водопостачанням

0,93

не забезпечений централізованою каналізацією

0,93

не забезпечений централізованим теплопостачанням

0,93

не забезпечений централізованим газопостачанням

0,93

Інженерно-геологічні фактори

Місцезнаходження кадастрового кварталу у межах території, що має ухил поверхні понад 20%

0,87

на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри

0,90

у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м

0,93

у зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад два метри)

0,93

у зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується

0,93

у зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія – яри глибиною понад 10 м, штучні підземні виробки – катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню)

0,83

на намивних (насипних) територіях

1,05

Історико-культурні фактори

Місцезнаходження кадастрового кварталу у межах заповідної території

1,14

у зоні регулювання забудови

1,10

у зоні історичного ландшафту, що охороняється

1,09

в зоні охорони поодиноких пам’яток

1,09

Природно-ландшафтні фактори

Місцезнаходження кадастрового кварталу у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи)

1,09

у межах території оздоровчого призначення (курортів та округів санітарної охорони)

1,08

у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон)

1,07

Санітарно-гігієнічні фактори

Місцезнаходження кадастрового кварталу у санітарно-захисній зоні

0,88

у водоохоронній зоні

1,04

у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря

0,87

у зоні обмеження забудови за рівнем забруднення електромагнітного поля

0,93

у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів

0,94

в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами

0,93

Примітка: кадастровий квартал вважається таким, що має прояв локального фактору місця розташування, якщо цей фактор проявляється на площі більшій ніж половина площі цього кадастрового кварталу.

 

Коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки (Кв), пропонується визначати за формулою:

Кв = Кв1 × Кв2 × Кв3 × Кв4,                  (5)

де Кв1 – коефіцієнт, який враховує склад угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру (табл. 7);

Кв2 – коефіцієнт, який враховує регіональні відмінності у формуванні рентного доходу та визначається для земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (табл. 8), а для земельних ділянок інших категорій прирівнюється до одиниці;

Кв3 – коефіцієнт, що враховує продуктивність лісових насаджень  та визначається для земель, вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, а для інших земельних угідь прирівнюється до одиниці;

Кв4 – коефіцієнт, що враховує продуктивність водних об’єктів  та визначається для земель із водами (природні водотоки (річки та струмки); штучні водотоки (канали, колектори, канави); озера, прибережні замкнуті водойми, лимани; ставки; штучні водосховища), а для інших земельних угідь прирівнюється до одиниці.

 

Таблиця 7 – Коефіцієнти, які враховують склад угідь земельної ділянки (Кв1)

 

Назва угіддя

Код групи угідь згідно КВЗУ

Значення коефіцієнта (Кв1)

Рілля, рослинний покрив земель і ґрунти, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами

001, 002, 013

1,0

Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

003

1,0

Чагарникова рослинність природного походження, ліси та інші лісовкриті землі

004, 005

1,0

Води

006

1,0

Землі під житловою забудовою

007

1,0

Землі під громадською забудовою (крім земель, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами — торговими центрами, банками, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами тощо)

008

0,7

Землі під громадською забудовою (які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами — торговими центрами, банками, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами тощо)

008

2,5

Землі, які використовуються для транспорту

009

1,0

Землі, які використовуються для технічної інфраструктури

010

0,7

Землі під промисловою забудовою (крім торфорозробок, які експлуатують)

011

1,2

Землі під промисловою забудовою (торфорозробки, які експлуатують)

011

0,1

Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато)

012

0,5

Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення

014

1,0

Землі під об’єктами та спорудами спеціального призначення

015

0,5

Примітка:

$11.                          У разі наявності на земельній ділянці двох і більше земельних угідь, коефіцієнт (Кв1) визначається як середньозважений за їх площею.

$12.                          Класифікація видів земельних угідь (КВЗУ) приймається згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

 

Таблиця 8 – Коефіцієнти, які враховують регіональні відмінності у формуванні рентного доходу та визначається для земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Кв2)

 

Адміністративно-територіальні одиниці

Значення коефіцієнта (Кв2)

Автономна Республіка Крим

0,91

Вінницька область

0,79

Волинська область

0,96

Дніпропетровська область

1,11

Донецька область

1,23

Житомирська область

1,19

Закарпатська область

0,89

Запорізька область

1,10

Івано-Франківська область

0,89

Київська область

1,08

Кіровоградська область

0,70

Луганська область

0,98

Львівська область

1,10

Миколаївська область

0,89

Одеська область

1,68

Полтавська область

0,87

Рівненська область

0,93

Сумська область

0,81

Тернопільська область

0,77

Харківська область

1,19

Херсонська область

0,94

Хмельницька область

0,81

Черкаська область

0,83

Чернівецька область

1,15

Чернігівська область

0,89

м. Севастополь

1,30

 

Коефіцієнт, що враховує продуктивність лісових насаджень (Кв3), визначається за формулою:

Кв3 = Кл1 × Кл2 × Кл3,                 (6)

де Кл1 – коефіцієнт, який враховує тип лісорослинних умов[1] та визначається залежно від місця розташування земельної ділянки (табл. 9, 10, 11, 12 та 13);

Кл2 – коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів та приймається: для експлуатаційних лісів – 1,5; для лісів інших категорій, в яких рубки головного користування дозволені, – 2,0; для лісів, у яких рубки головного користування заборонені – 4,0;

Кл3 – коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території оптимальній (табл. 14).

 

 

 

Таблиця 9 – Коефіцієнти, які враховують тип лісорослинних умов (Кл1) в умовах Полісся

 

Тип лісорослинних умов

Значення коефіцієнта (Кл1) за категоріями лісів:

експлуатаційні ліси

інші категорії лісів в яких рубки головного користування

Дозволені

заборонені

розряди лісових такс

розряди лісових такс

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

A0

0,468

0,272

0,232

0,232

0,232

0,430

0,244

0,232

0,232

0,232

0,440

A1

1,398

0,934

0,708

0,468

0,234

1,456

0,974

0,742

0,494

0,250

1,548

A2

1,810

1,228

0,946

0,646

0,352

1,824

1,236

0,954

0,652

0,354

1,906

A3

1,398

0,934

0,708

0,468

0,234

1,456

0,974

0,742

0,494

0,250

1,548

A4

0,824

0,526

0,378

0,232

0,232

0,874

0,560

0,408

0,244

0,232

0,858

A5

0,468

0,272

0,232

0,232

0,232

0,430

0,244

0,232

0,232

0,232

0,440

B0

1,398

0,934

0,708

0,468

0,234

1,456

0,974

0,742

0,494

0,250

1,548

B1

1,810

1,228

0,946

0,646

0,352

1,824

1,236

0,954

0,652

0,354

1,906

B2

3,092

2,140

1,682

1,198

0,716

3,106

2,148

1,688

1,206

0,720

3,100

B3

2,616

1,802

1,410

0,992

0,580

2,638

1,816

1,420

1,004

0,586

2,654

B4

1,398

0,934

0,708

0,468

0,234

1,456

0,974

0,742

0,494

0,250

1,548

B5

0,824

0,526

0,378

0,232

0,232

0,874

0,560

0,408

0,244

0,232

0,858

C0

1,810

1,228

0,946

0,646

0,352

1,824

1,236

0,954

0,652

0,354

1,906

C1

2,128

1,454

1,130

0,782

0,442

2,154

1,472

1,142

0,794

0,448

2,086

C2

3,664

2,548

2,000

1,444

0,880

3,590

2,492

1,966

1,414

0,856

3,538

C3

3,446

2,400

1,882

1,352

0,814

3,276

2,276

1,782

1,280

0,766

3,272

C4

2,128

1,454

1,130

0,782

0,442

2,154

1,472

1,142

0,794

0,448

2,086

C5

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

0,232

D0

0,666

0,414

0,282

0,232

0,232

0,610

0,372

0,250

0,232

0,232

0,554

D1

1,860

1,270

0,968

0,672

0,366

2,136

1,468

1,126

0,790

0,442

2,136

D2

3,800

2,662

2,080

1,508

0,914

3,446

2,406

1,878

1,354

0,812

3,446

D3

4,674

3,288

2,580

1,884

1,160

4,338

3,046

2,392

2,004

1,064

4,338

D4

2,924

2,032

1,578

1,130

0,666

2,756

1,912

1,482

1,058

0,616

2,756

D5

0,342

0,232

0,232

0,232

0,232

0,342

0,232

0,232

0,232

0,232

0,334

 

Примітка: всі райони Волинської, Житомирської, Рівненської, Чернігівської областей (за винятком віднесених до Лісостепу); Бородянський, Броварський, Вишгородський, Іванківський, Києво-Святошинський, Макарівський, Поліський райони Київської області; Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський райони Сумської області.

Таблиця 10 – Коефіцієнти, які враховують тип лісорослинних умов (Кл1) в умовах Лісостепу

 

Тип лісорослинних умов

Значення коефіцієнта (Кл1) за категоріями лісів:

експлуатаційні ліси

інші категорії лісів в яких рубки головного користування

Дозволені

заборонені

розряди лісових такс

розряди лісових такс

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

A1

1,268

0,804

0,578

0,362

0,362

1,326

0,844

0,612

0,364

0,362

1,418

A2

1,680

1,098

0,816

0,516

0,362

1,694

1,106

0,824

0,522

0,362

1,776

A3

1,268

0,804

0,578

0,362

0,362

1,326

0,844

0,612

0,364

0,362

1,418

A4

0,694

0,396

0,362

0,362

0,362

0,744

0,430

0,362

0,362

0,362

0,728

A5

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

B0

1,268

0,804

0,578

0,362

0,362

1,326

0,844

0,612

0,364

0,362

1,418

B1

1,680

1,098

0,816

0,516

0,362

1,694

1,106

0,824

0,522

0,362

1,776

B2

2,962

2,010

1,552

1,068

0,586

2,976

2,018

1,558

1,076

0,590

2,970

B3

2,486

1,672

1,280

0,862

0,450

2,508

1,686

1,290

0,874

0,456

2,524

B4

1,268

0,804

0,578

0,362

0,362

1,326

0,844

0,612

0,364

0,362

1,418

B5

0,694

0,396

0,362

0,362

0,362

0,744

0,430

0,362

0,362

0,362

0,728

C0

1,680

1,098

0,816

0,516

0,362

1,694

1,106

0,824

0,522

0,362

1,776

C1

1,998

1,324

1,000

0,652

0,362

2,024

1,342

1,012

0,664

0,362

1,956

C2

3,534

2,418

1,882

1,314

0,750

3,460

2,362

1,836

1,284

0,726

3,408

C3

3,316

2,272

1,752

1,224

0,686

3,146

2,148

1,654

1,150

0,636

3,144

C4

1,998

1,324

1,000

0,652

0,362

2,024

1,342

1,012

0,664

0,362

1,956

C5

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

D0

0,536

0,362

0,362

0,362

0,362

0,480

0,362

0,362

0,362

0,362

0,424

D1

1,730

1,140

0,838

0,542

0,362

2,006

1,338

0,996

0,660

0,362

2,006

D2

3,670

2,532

1,952

1,378

0,784

3,316

2,276

1,748

1,224

0,682

3,316

D3

4,544

3,158

2,454

1,754

1,030

4,208

2,916

2,262

1,874

0,934

4,208

D4

2,794

1,902

1,448

1,000

0,536

2,626

1,782

1,352

0,928

0,486

2,626

D5

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

D4

2,794

1,902

1,448

1,000

0,536

2,626

1,782

1,352

0,928

0,486

2,626

D5

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

0,362

 

Примітка: Всі райони Вінницької, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської областей; всі райони Київської, Сумської областей (за винятком віднесених до Полісся); всі райони Чернівецької області (за винятком віднесених до Українських Карпат); Горохівський, Володимир-Волинський, Іваничівський, Локачинський, Луцький райони Волинської області; Андрушівський, Бердичівський, Любарський, Попільнянський, Ружинський, Чуднівський райони Житомирської області;            Галицький, Городенківський, Рогатинський, Снятинський, Тлумацький райони Івано-Франківської області; Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Добровеличнівський, Знам'янський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Олександрівський, Онуфріївський, Світловодський, Ульяновський райони Кіровоградської області; Бродівський, Буський, Городоцький, Золочівський, Кам'янсько-Бузький, Жидачівський, Жовківський, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Радехівський, Сокальський, Стрийський, Пустомитівський, Яворівський райони Львівської області; Балтський, Кодимський, Савранський, Фрунзівський, Котовський, Красноокнянський райони Одеської області;          Гощанський, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рівненський райони Рівненської області; Богодухівський, Балаклійський, Борівський, Валківський, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Коломацький, Краснокутський, Печенізький, Харківський, Чугуївський райони Харківської області; Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Ічнянський, Ніжинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаївський райони Чернігівської області.

 

Таблиця 11 – Коефіцієнти, які враховують тип лісорослинних умов (Кл1) в умовах Степу

 

Тип лісорослинних умов

Значення коефіцієнта (Кл1):

Категорії лісів в яких рубки головного користування

Дозволені

заборонені

розряди лісових такс

1

2

3

4

5

A0

1,352

0,954

0,796

0,636

0,398

1,352

A1

1,352

0,954

0,796

0,636

0,398

1,352

A2

2,884

2,036

1,696

1,356

0,848

2,884

A3

2,884

2,036

1,696

1,356

0,848

2,884

A4

1,352

0,954

0,796

0,636

0,398

1,352

A5

1,352

0,954

0,796

0,636

0,398

1,352

B0

1,892

1,336

1,114

0,890

0,556

1,892

B1

1,892

1,336

1,114

0,890

0,556

1,892

B2

4,506

3,180

2,650

2,120

1,326

4,506

B3

4,506

3,180

2,650

2,120

1,326

4,506

B4

1,892

1,336

1,114

0,890

0,556

1,892

B5

1,892

1,336

1,114

0,890

0,556

1,892

C0

2,522

1,780

1,484

1,188

0,742

2,522

C1

2,522

1,780

1,484

1,188

0,742

2,522

C2

7,118

5,024

4,188

3,350

2,094

7,118

C3

7,118

5,024

4,188

3,350

2,094

7,118

C4

0,992

0,700

0,584

0,466

0,292

0,992

C5

0,902

0,636

0,530

0,424

0,266

0,902

D0

3,874

2,734

2,280

1,824

1,140

3,874

D1

3,874

2,734

2,280

1,824

1,140

3,874

D2

5,406

3,816

3,180

2,544

1,590

5,406

D3

6,488

4,580

3,816

3,052

1,908

6,488

D4

1,082

0,764

0,636

0,508

0,318

1,082

D5

1,172

0,826

0,690

0,552

0,344

1,172

 

Примітка: всі райони Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Херсонської областей; всі райони Кіровоградської, Харківської, Одеської областей (за винятком віднесених до Лісостепу); Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський, Красно-перекопський, Ленінський, Нижньогірський, Первомайський, Роздольненський, Сакський, Совєтський, Чорноморський райони Автономної Республіки Крим.

 

Таблиця 12 – Коефіцієнти, які враховують тип лісорослинних умов (Кл1) в умовах Гірського Криму

 

Тип лісорослинних умов

Значення коефіцієнта (Кл1)

A2

0,348

B0

0,290

B1

0,348

B2

0,580

C0

0,348

C1

0,406

C2

0,667

C3

0,667

D0

0,435

D1

0,464

D2

0,870

D3

1,073

 

Примітка:

$11.                          Всі райони та міські ради Автономної Республіки Крим (за винятком віднесених до Степу), м. Севастополь

$12.                          Коефіцієнт (Кл1) в умовах Автономної Республіки Крим та м. Севастополя збільшується на коефіцієнт протиерозійної цінності гірських лісів Криму, що приймається: при крутизні схилу до 5 град. – 1,0; 6-15 град. – 2,0; 16-25 град. – 3,0; 26-35 град. – 4,0; понад 35 град. – 5,0.

Таблиця 13 – Коефіцієнти, які враховують тип лісорослинних умов (Кл1) в умовах Українських Карпат

 

Тип лісорослинних умов (лісу)

Значення коефіцієнта (Кл1)

Тип лісорослинних умов (лісу)

Значення коефіцієнта (Кл1)

В2Бк

2,033

С3Бк

5,087

В2Е

1,297

С3ЕПБк

5,560

В3Бк

2,033

С3ЕБк

5,560

В3Е

1,297

С3ЯвБк

8,790

В3КЕ

1,165

С3БкДП

2,439

В3ЛКЕ

1,165

С3БкГП

2,439

В4Е

1,044

С3БкП

2,560

В4КЕ

0,956

С3БкЕП

2,945

С1ГД

3,066

С3БкЕ

2,703

С1Дск

2,978

С3БкПЕ

2,703

С2ГД

5,988

С3ПЕ

2,703

С2Дск

3,846

С3КЕ

1,582

С2БкД

5,351

С3Е

2,538

С2БкДск

4,033

С3ЯвБк-кр

2,033

С2ПД

5,867

С4Д

3,066

С2ДГБк

3,241

С4ДП

2,758

С2ГБк

3,241

С4ЕП

3,099

С2Бк

3,626

С4ПЕ

2,285

С2ПБк

3,439

С4Е

1,560

С2ЕПБк

3,439

D1ГД

3,066

С2ЕбкП

1,967

D1ГДск

3,846

С2БКПЕ

2,044

D2ГД

6,801

С3ГД

6,801

D2ГДск

5,296

С3ГДск

5,296

D2БкД

7,142

С3БкД

7,142

D2БкДск

5,626

С3БкДск

5,626

D2ДГБк

7,516

С3ПД

7,691

D2ГБк

7,516

С3ДГБк

5,318

D2Бк

5,637

С3ГБк

5,318

D2ПБк

5,021

С3ГПБк

5,021

D2БкП

2,560

С3ПБк

5,021

D3ГД

9,373

D3БкД

9,636

D3БкДП

2,670

D3БкДск

6,714

D3БкГП

3,011

D3ПД

10,658

D3БкП

3,011

D3ДГБк

8,900

D3ЕбкП

3,516

D3ГБк

8,900

D3БкЕ

3,395

D3ГПБк

7,735

D3БкПЕ

3,296

D3ПБк

7,472

D4Д

7,417

D3Бк

6,790

D4Бк

3,296

D3ЕПБк

7,472

D4П

2,285

D3Ебк

7,472

D4Е

2,285

 

Примітка: всі райони Закарпатської області; всі райони Івано-Франківської, Львівської областей (за винятком віднесених до Лісостепу); Вижницький, Путильський, Сторожинецький райони Чернівецької області.

Таблиця 14 – Коефіцієнти, які враховують відповідність

фактичної лісистості території оптимальній (Кл3)

 

Адміністративно-територіальні одиниці

Значення коефіцієнта (Кл3)

Полісся

Волинська область

1,2

Житомирська область

1,1

Київська область

1,1

Рівненська область

1,1

Сумська область

1,2

Чернігівська область

1,1

Лісостеп

Вінницька область

1,1

Київська область

1,1

Львівська область

1,0

Полтавська область

1,8

Сумська область

1,2

Тернопільська область

1,4

Харківська область

1,3

Хмельницька область

1,4

Черкаська область

1,0

Степ

Дніпропетровська область

1,7

Донецька область

1,7

Запорізька область

1,3

Кіровоградська область

1,7

Луганська область

1,5

Миколаївська область

1,8

Одеська область

1,5

Херсонська область

1,7

Українські Карпати

Закарпатська область

1,1

Івано-Франківська область

1,2

Львівська область

1,0

Чернівецька область

1,1

Крим

Гірська частина Автономної Республіки Крим та м. Севастополь

1,5

Рівнинна частина Автономної Республіки Крим

1,7

 

Площі і типи лісорослинних умов або типи лісу в таксаційних виділах лісових земель, їхня належність до адміністративно-територіальних одиниць, природно-кліматичних зон, категорій лісів, лісотаксових поясів та розрядів лісових такс слід приймати за даними Держлісагентства, які подаються фізичною особою, юридичною особою, яка звертається за отриманням адміністративної послуги з оформлення і видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка лісових земель у лісах, у яких лісоексплуатацію заборонено, за розрядами лісових такс не диференціюється і приймається на рівні оцінок за першим розрядом.

Коефіцієнт, що враховує продуктивність водних об’єктів (Кв4), визначається за формулою:

Кв4 = Квд1 × Квд2× Квд3× Квд4 × Квд5,                (7)

де Квд1 – коефіцієнт, що враховує відмінності у формуванні рентного доходу від використання водних об’єктів для різних потреб (табл. 15);

Квд2 – коефіцієнт, що враховує значення водного об’єкту (табл. 16);

Квд3 – коефіцієнт, що враховує якісний стан водного об’єкту (табл. 17);

Квд4 – коефіцієнт, що враховує екологічне значення водного об’єкту (табл. 18);

Квд5 – коефіцієнт, що враховує функціональне використання водного об’єкту (табл. 19).

 

Таблиця 15 – Коефіцієнти, які враховують відмінності у формуванні рентного доходу від використання водних об’єктів для різних потреб (Квд1)

 

Цільове використання водних об’єктів

Значення коефіцієнта (Квд1)

Використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення

1,068

Використання для потреб сільського, лісового господарства та протипожежних потреб (крім зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель)

1,020

Використання для промислових і гідроенергетичних потреб

1,323

Використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

0,931

Використання для потреб рибного і мисливського господарства

0,753

Використання для потреб водного транспорту

0,795

Використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей

1,109

 

Таблиця 16 – Коефіцієнти, які враховують значення водних об’єктів (Квд2)

 

Типи водних об’єктів за значенням

Території надмірного зволоження

Території нестійкого зволоження

Території недостатнього зволоження

Загальнодержавного

1,0

1,2

1,5

Місцевого

0,7

1,0

1,1

 

Таблиця 17 – Коефіцієнти, які враховують

якісний стан водних об’єктів (Квд3)

 

Показники

Значення коефіцієнта (Квд3)

Чисті

1,5

Умовно чисті

1,2

Малозабруднені

0,9

Середньозабруднені

0,7

Сильнозабруднені

0,5

 

 

 

Таблиця 18 – Коефіцієнти, які враховують екологічне значення водних об’єктів (Квд4)

 

Показники

Значення коефіцієнта (Квд4)

Унікальні

2,0

Особливо цінні

1,5

Цінні

1,2

Інші

1,0

 

Таблиця 19 – Коефіцієнти, які враховують функціональне використання водних об’єктів (Квд5)

 

Напрями використання водного об’єкта

Значення коефіцієнта (Квд5)

Один напрям використання

1,0

Два напрями використання:

Використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення + використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,2

Використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

1,3

Використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

1,3

Використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей + використання потреб рибного господарства і мисливського господарства

1,3

Використання для промислових і гідроенергетичних потреб + використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,4

Використання для потреб водного транспорту + використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,1

Використання для потреб сільського, лісового господарства та протипожежних потреб (крім зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель)+ використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,1

Використання для потреб рибного і мисливського господарства + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

1,05

Використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей + використання для промислових і гідроенергетичних потреб

1,5

Три напрями використання:

Використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення + використання для потреб рибного і мисливського господарства + використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей

1,6

Використання для потреб водного транспорту + використання для промислових і гідроенергетичних потреб + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

1,7

Використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель + використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення + використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,75

Використання для потреб рибного і мисливського господарства + використання для потреб сільського, лісового господарства та протипожежних потреб (крім зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель)+ використання для потреб водного транспорту

1,8

Використання для потреб водного транспорту + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель + використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей

1,7

Використання для потреб сільського, лісового господарства та протипожежних потреб (крім зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель)+ використання для потреб рибного і мисливського господарства + використання для потреб водного транспорту

1,6

Використання для потреб рибного і мисливського господарства + використання для оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілей + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель

1,75

Використання для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення + використання для зрошення, обводнення, осушення та регулювання водно-повітряного режиму сільськогосподарських земель + використання для потреб рибного і мисливського господарства

1,65

Чотири або п’ять напрямів використання

2,0

Шість або сім напрямів використання

2,5

 

Використання, значення та якісний стан водних об’єктів слід приймати за даними Держводагентства, які подаються фізичною особою, юридичною особою, яка звертається за отриманням адміністративної послуги з оформлення і видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки  до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення (Кмц), може бути визначений для земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення та історико-культурного призначення за формулою:

Кмц = Кмц1 × Кмц2,

де Кмц1 – коефіцієнт, що враховує цінність земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення (табл. 20, 21 та 22);

Кмц2 – коефіцієнт, що враховує статус земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення  та приймається: для об’єктів місцевого значення – 1,1; для об’єктів загальнодержавного значення – 1,3.

Для земель лісогосподарського призначення, водного фонду, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення коефіцієнт (Кмц) слід прирівнювати до одиниці.

 

Таблиця 20 – Коефіцієнти, які враховують цінність земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення (Кмц1)

 

Адміністративно-територіальні одиниці

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі історико-культурного призначення

Автономна Республіка Крим

2,0

3,6

3,6

2,3

у т.ч. південне узбережжя

3,0

7,6

7,6

2,3

південно-східне узбережжя

3,0

4,5

4,5

2,4

західне узбережжя

2,0

5,4

5,4

2,3

Вінницька

0,2

0,8

0,8

1,2

Волинська

1,6

0,9

0,9

1,3

Дніпропетровська

0,3

0,6

0,6

0,7

Донецька

0,3

0,7

0,7

0,5

у т.ч. Азовське узбережжя

0,4

1,2

1,2

0,5

Житомирська

1,2

1,0

1,0

0,7

Закарпатська

3,4

3,0

3,0

1,4

Запорізька

0,2

0,7

0,7

0,8

у т.ч. Азовське узбережжя

0,1

1,2

1,2

0,5

Івано-Франківська

2,8

1,4

1,4

1,5

у т.ч. гірська і передгірська частина

5,0

2,5

2,5

1,5

Київська

0,5

1,0

1,0

0,8

Кіровоградська

0,2

0,6

0,6

0,5

Луганська

0,2

0,6

0,6

0,4

Львівська

0,6

1,4

1,4

3,1

у т.ч. гірська і передгірська частина

5,0

2,5

2,5

3,1

Миколаївська

0,2

1,1

1,1

0,4

у т.ч. Чорноморське узбережжя

0,2

1,5

1,5

0,4

Одеська

0,6

1,2

1,2

0,4

у т.ч. Чорноморське узбережжя

0,7

1,5

1,5

0,4

Полтавська

0,3

0,9

0,9

0,6

Рівненська

0,4

1,0

1,0

0,8

Сумська

0,2

0,9

0,9

0,8

Тернопільська

0,7

1,1

1,1

1,3

Харківська

0,3

0,8

0,8

0,7

Херсонська

0,8

1,2

1,2

0,6

у т.ч. Чорноморське та Азовське узбережжя

2,0

1,5

1,5

0,7

Хмельницька

0,2

0,8

0,8

1,2

Черкаська

0,2

1,1

1,1

0,9

Чернівецька

0,8

1,3

1,3

1,2

у т.ч. гірська і передгірська частина

2,0

2,5

2,5

1,2

Чернігівська

1,2

1,4

1,4

1,2

м. Севастополь

2,0

3,6

3,6

2,3

 

Таблиця 21 – Перелік територій, що належать до морського узбережжя Чорного та Азовського морів

Адміністративні райони та міські ради

Території рад, що належать до морського узбережжя

Чорноморське узбережжя Одеської області

Кілійський район

Десантненська, Приморська

Татарбунарський район

Базар’янська, Баштанська, Вишнівська, Глибоцька, Дмитрівська, Жовтоярська, Лиманська, Нерушайська, Приморська, Трапівська, Тузлівська

Білгород-Дністровський район

Бритівська, Випасненська, Козацька, Краснокосянська, Миколаївська, Мологівська, Шабівська, Широківська

Овідіопольський район

Дальницька, Калаглійська, Кароліно-Бугазька, Миколаївська, Новоградківська,
смт. Великодолинське

Комінтернівський район

Сичавська

Чорноморське узбережжя Миколаївської області

Березанський район

Коблівська, Лиманівська, Рибаківська, Тузлівська

Очаківський район

Дмитрівська, Іванівська, Козирська, Куцурубська, Парутинська, Покровська, Чорноморська

Жовтневий район

Галицинівська, Лиманівська, Українська

Чорноморське та Азовське узбережжя Херсонської області

Білозерський район

Дніпровська, Олександрівська, Станіславська, Широкобалківська

Генічеський район

Новодмитрівська, Стрілківська, Фрунзенська, Чонгарська, Щасливцівська

Голопристанський район

Геройська, Збур’ївська, Краснознам’янська, Круглоозерська, Новософіївська, Новофедорівська, Рибальченська, Старозбур’ївська, Чорноморська

Скадовський район

Красненська, Приморська, Радгоспненська, Тарасівська

Каланчацький район

Олександрівська, Олексіївська, Роздольненська, Хорлівська

Чаплинський район

Іванівська, Строганівська

Новотроїцький район

Воскресенська, Громівська, Новомиколаївська, Новомихайлівська, Новопокровська, Сергіївська

Азовське узбережжя Запорізької області

Бердянський район

Луначарська, Новопетрівська

Приазовський район

Ботіївська, Гірсівська, Дівнинська, Дунаївська, Надеждинська, Новокостянтинівська, Олександрівська, Приморсько-Посадська, Степанівська Перша

Приморський район

Борисівська, Новоолексіївська, Орлівська, Преславська

Якимівський район

Атманайська, Давидівська, Охрімівська

Азовське узбережжя Донецької області

Новоазовський район

Безіменнська, Виноградненська, Широкинська, Сєдовська, Лебединська

Першотравневий район

Іллічівська, Урзуфська, Мелекінська, Ялтинська

Південне узбережжя Автономної Республіки Крим

Ялтинська міська рада

Ялтинська, Алупкинська, Фороська, Гурзуфська, Сімеїзська, Масандрівська, Лівадійська, Кореїзька, Гаспринська

Алуштинська міська рада

Алуштинська, Партенітська, Маломаяцька, Лучистівська

Південно-східне узбережжя Автономної Республіки Крим

Алуштинська міська рада

Малоріченська, Привітненська

Джанкойський район

Зарічненська, Медведівська, Чайкинська, Яснополянська,Єрмаківська, Цилинна, Стальненська, Просторненська, Світлівська

Кіровський район

Владиславівська, Синицинська, Токарєвська

Ленінський район

Багерівська, Батальненська, Бєлінські,

Войковська, Глазівська, Завітненська, Калинівська, Мар’ївська, Мисівська, Останкінська, Семисотська, Челядінівська, Чистопільська, Щолкінська

Нижньогірський район

Ізобільненська, Пшеничненська

Совєтський район

Дмитрівська, Некрасовська, Урожайнівська, Чорноземненська

Судацька міська рада

Судацька, Новосвітська, Сонячнодолинська, Морська, Веселівська

Феодосійська міська рада

Феодосійська, Коктебельська, Орджонікідзевська, Приморська, Щебетовська, Береговська

Західне узбережжя Автономної Республіки Крим

Бахчисарайський район

Піщанівська, Углівська

Красноперекопський район

Іллінська, Ішунська, Красно армійська, Совхозненська, Філатовська

Роздольненський район

Ботанічна, Кукушкінська,Славнівська, Слов’янська, Чернишівська

Сакський район

Новофедорівська, Молочненська,Охотниківська, Оріхівська, Ліснівська,Суворовська, Уютненська, Веселівська,Фрунзенська, Штормівська

Сімферопольський район

Миколаївська

Євпаторійська міська рада

Євпаторійська, Новоозернівська, Мирнівська, Заозерненська

Чорноморський район

Далеківська, Медведівська, Міжводненська, Новосільська, Окунівська, Оленівська, Чорноморська

Таблиця 22 – Перелік районів, що належать до гірської та передгірської частин адміністративних областей

Назва області

Райони, що належать до гірської та передгірської частин

адміністративних областей

Івано-Франківська область

Богородчанський, Верховинський, Долинський, Калуський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський, Тисменицький

Львівська область

Дрогобицький, Самбірський, Сколівський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський

Чернівецька область

Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Путильський, Сторожинецький

За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель  в межах району має складатися технічна документація з нормативної грошової оцінки земель району, що підлягає затвердженню районними радами, відповідно до вимог Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель».

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель району повинна включати:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель  в межах району;

г) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням кадастрових зон та кварталів;

ґ) таблицю з переліком кадастрових кварталів, що містить: номер кадастрового кварталу; площу кадастрового кварталу; значення коефіцієнтів Кр1, Кр2, Кр, Кл, Км для кадастрового кварталу.

Результати нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки на замовлення фізичної особи, юридичної особи, яка звертається за отриманням відповідної адміністративної послуги, слід оформлювати і видавати через мережу територіальних органів Держземагентства України як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель району та/або як витяг із Державного земельного кадастру.

До затвердження технічної документація з нормативної грошової оцінки земель району нормативна грошова оцінка земельних ділянок має визначатися за технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що затверджується районною радою та включає:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням земельної ділянки та кадастрового кварталу, до якого вона належить;

г) таблицю із значенням: категорії земель; цільового призначення земельної ділянки; кадастрового номеру земельної ділянки (за наявності); значення нормативу рентного доходу (Р); строку капіталізації (Ск); значення коефіцієнтів Кр1, Кпт, Кр2, Кр3, Кр, Кл, Км, Кв1, Кв2, Кл1, Кл2, Кл3, Кв3, Квд1, Квд2, Квд3, Квд4, Квд5, Кв4, Кв, Кмц1, Кмц2, Кмц; нормативної грошової оцінки земельної ділянки (грн./кв. м та грн.).

Висновки. Використаннязапропонованих підходи до визначення нормативів рентного доходу на землях несільськогосподарського призначення та відповідних коефіцієнтів дозволять забезпечити реалізацію положень Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278. Оновлений підхід до проведення оцінки дозволить спростити доступ учасників земельних відносин до даних про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення в Україні як важливого економічного регулятора ринкових земельних відносин.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення: нові методичні підходи запроваджуються у 2013 році / А. Мартин // Землевпорядний вісник. – 2012. – № 10. – C. 20-24.

2. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні [Текст] / Ю.Ф. Дехтяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха. – К.: Профі, 2002. – 256 с.

3. Удосконалення грошової оцінки земель в Україні [Текст] / В.М. Кілочко. – К.: ТОВ «ЦЗРУ», 2004. – 160 с.

4. Концептуальні проблеми розвитку грошової оцінки земель в Україні [Текст] / А.М. Третяк; УААН, Інститут землеустрою. – К.: [б.в.], 2001. – 50 с.

 

В статье рассмотрены направления реализации в Украине нового методического подхода к проведению нормативной денежной оценки земель несельскохозяйственного назначения (за пределами населенных пунктов). Предложены нормативы капитализированного рентного дохода и коэффициентов, которые должны применяться при определении показателей нормативной денежной оценки земельных участков.

 

In the article ways of implementation in Ukraine of the new methodological approach to the normative valuation of non-agricultural lands (outside settlements) are considered. Normative of capitalized rental income and factors to be applied in the determination of the normative value of land are proposed.

 


[1] Тип лісорослинних умов – це сукупність однорідних лісорослинних умов на покритих і непокритих лісом ділянках. Тип лісу об'єднує лісові й оголені від лісу ділянки, подібні за ґрунтово-гідрологічними та кліматичними умовами. Отже, тип лісу — це ділянка лісу або їх сукупність, які характеризуються єдиним лісорослинних умов, однаковим складом деревних порід, кількістю ярусів, аналогічною фауною і потребують однакових лісогосподарських заходів при рівних економічних умовах.

 

 

Завантажити оригінал статті...

Продати земельну ділянку
 
 
Послуги для бізнесу
 
 
Послуги для фізосіб
 
Консультації