ОНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

УДК 322.2

 

ОНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД

НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

МАРТИН А.Г.,

кандидат економічний наук, доцент

Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

У статті розглянуто напрями реалізації в Україні нового методичного підходу щодо проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано нормативи капіталізованого рентного доходу та коефіцієнтів, що мають застосовуватися при визначення показників нормативної грошової оцінки земельних ділянок.


 

Постановка проблеми. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок належить до числа важливих економічних регуляторів земельних відносин в Україні. Відповідно до Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Згідно статті 5 цього Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок має використовуватись для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Таким чином, після прийняття у 2003 році цього Закону вже пройшло понад 7 років, а, фактично, нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення була проведена більш ніж 15 років тому – у 1995 році. Проведена у 2011 році актуалізація показників оцінки [1] не дозволила досягти в цілому підвищення об’єктивності показників оцінки.

Таким чином, досить важливим завданням землевпорядної, економічної та правової науки стає невідкладне розроблення нових методичних підходів до проведення в Україні нової нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Проблематика науково-методичних засад грошової оцінки земель в Україні розкриваються у роботах Ю.Ф. Дехтяренка [2], Д.С. Добряка, О.І. Драпіковського, В.М. Заяця, О.П. Канаша, В.М. Кілочка [3], Ю.М. Манцевича, В.О. Мельничука, Ю.М. Палехи [2], О.В. Тіпакової, А.М. Третяка [4], М.М. Федорова та деяких інших дослідників. Проте питання удосконалення методичних засад нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також відповідної нормативно-правової бази все ще зберігає дискусійний характер.

Метою статті є обґрунтування напрямів впровадження в Україні нового методичного підходу щодо проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Виклад основного матеріалу.Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення була проведена в Україні лише один раз – за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», а також наказу Держкомзему України від 07.04.1995 № 24/87/70/45 «Про Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (зареєстрованого Мін’юстом України 13.04.1995 за № 105/641) та наказу Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування, УААН від 27.11.1995 № 76/230/325/150 «Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (зареєстрованого Мін’юстом України 30.11.1995 за № 427/963).

В основу цієї оцінки були покладені дані останнього (третього) туру економічної оцінки земель колгоспів і радгоспів Української РСР по результатам їх господарювання у 1981-87 рр., який був проведений ще у 1988 році, а також статистичні дані щодо ефективності сільськогосподарського виробництва за 1986-1990 рр.

Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, що затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбуд України, УААН від 27.01.2006 № 18/15/21/11 (зареєстрованого Мін’юстом України від 05.04.2006 № 388/12262), для визначення нормативної грошової оцінки земель в Україні розраховувався диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою виробництва зернових культур (у центнерах зерна) за формулою:

Рдн = (У × Ц – З – З × Кнр) : Ц,             (1)

де: Рдн – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у центнерах);

У – урожайність зернових з гектара (у центнерах);

Ц – ціна реалізації центнера зерна в гривнях;

З – виробничі затрати на гектар;

Кнр – коефіцієнт норми рентабельності.

Передбачалося, що крім диференціального рентного доходу (Рдн) у сільському господарстві, за умов використання гірших земель, створюється абсолютний рентний дохід (Ран), який додається до диференціального рентного доходу, і таким чином обчислювався загальний рентний дохід (Рздн).

У 1995 році, відповідно до наказу Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування, УААН від 27.11.1995 № 76/230/325/150 «Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (зареєстрованого Мін’юстом України від 30.11.1995 № 427/963) для розрахунку грошової оцінки ріллі використовувалися такі вихідні дані:

середньорічна урожайність зернових з гектара за 1986-1990 рр. – 31,5 ц;

середньорічна ціна реалізації 1 ц зерна в крб. за 1986-1990 рр. – 17 крб.;

середньорічні виробничі витрати на 1 га вирощування зерна за 1986-1990 рр. – 303 крб.;

коефіцієнт норми рентабельності, що використовувався при проведенні економічної оцінки земель (1988 р.) – 0,35;

величина абсолютного рентного доходу (Ран), який створюється на гірших за якістю землях в сільському господарстві і встановлений по Україні на гектар угідь, – 1,6 ц зерна.

За вищенаведеною формулою і наведеними вихідними даними диференціальний рентний дохід з гектара орних земель становив 7,4 ц зерна з 1 га, а загальний рентний дохід – 9,0 ц зерна з 1 га.

Виходячи з поточної ціни 1 центнера зерна у 1995 році – 1,25 млн. крб., нормативна грошова оцінка ріллі по Україні була визначена на рівні 371 млн. крб. за гектар.

Прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», що мала на меті в рамках чинної Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів привести показники оцінки у відповідності до динаміки цін на зерно, стало причиною збільшення з 1 січня 2012 року показників нормативної грошової оцінки орних земель на 75,6 % [1].

Таким чином, із урахуванням індексації, нормативна грошова оцінка орних земель в Україні у 2012 році у середньому збільшилась на 9040 грн. та склала 20988,8 грн./га. В той же час, можна констатувати, що підходи до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які закріплені постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, не дозволяють здійснювати об’єктивну актуалізацію показників нормативної грошової оцінки земель, оскільки враховують лише динаміку цін на продовольство, не беручи до уваги відповідне зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Таким чином, зміни у нормативній грошовій оцінці орних земель, які відбулися із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 № 1185, значно вплинувши на стан земельних відносин, так і не дозволили в повній мірі забезпечити підвищення об’єктивності та достовірності показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення щодо сучасних умов господарювання.

Можна констатувати, що методичні підходи, які у 1995 році були покладені в основу Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, значною мірою втрачають свою дієвість та не можуть розглядатися як такі, що відповідають актуальному земельному законодавству і, перш за все, Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», а тому не можуть слугувати повноцінною методичною основою для проведення нової грошової оцінки земель, яка відповідала б сучасним економіко-правовим умовам сільськогосподарського землекористування, саме:

1) прив’язка вихідних даних нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь до даних економічної оцінки земель колгоспів і радгоспів Української РСР по результатам їх господарювання у 1981-87 рр., а також даних ефективності сільськогосподарського виробництва за 1986-1990 рр., фактично призводить до використання в процесі оцінки необ’єктивних та застарілих економічних показників, які давно втратили актуальність та не відповідають сучасним організаційно-економічним та технологічним умовам ведення сільського господарства;

2) встановлення прямої залежності показників оцінки від поточних цін на зерно без урахування реальної динаміки собівартості сільськогосподарської продукції призводить до поступового викривлення землеоціночних показників та принципово унеможливлює здійснення їх об’єктивної актуалізації в рамках чинної методики;

3) прийняті у 1995 році при проведенні оцінки норма рентабельності (35 %) та термін капіталізації рентного доходу (33 роки) явно не відповідають сучасним економіко-господарських реаліям;

4) не додержується встановлений Законом України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» підхід, згідно якого «нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами», адже існуюча методика не передбачає процедури визначення та затвердження відповідних нормативів;

5) існуюча методика передбачає багаторівневість проведення оцінки «держава – область – адміністративний район – колективне сільськогосподарське підприємство – земельна ділянка», яка не може бути додержана у сучасних умовах, адже сільськогосподарські підприємства мають надзвичайно динамічне землекористування, а значна частина земель сільськогосподарського призначення перебуває поза землекористуванням сільськогосподарських підприємств;

6) існуюча методика не передбачає застосування в процесі оцінки природно-сільськогосподарського районування України, яке передбачене статтею 179 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III та здатне об’єктивно диференціювати територію держави за природними умовами для ведення сільського господарства, а не лише за адміністративно-територіальним устроєм.

Вищезазначені причини та непридатність чинної методики слугувати основою для об’єктивного визначення грошової оцінки земель обумовлюють значну потребу у прийнятті нової Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, якою мають бути запроваджені нові підходи до проведення такої оцінки, а також встановлені нормативи капіталізованого рентного доходу сільськогосподарських угідь у 2012 році, згідно Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель».

Основними завданням нового методичного підходу до проведення нормативної грошової оцінка земель сільськогосподарського призначення (як сільськогосподарських угідь, так і несільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення) слід вважати:

1) спрощення методики оцінки та застосування у якості інформаційної бази для визначення її показників нормативів капіталізованого рентного доходу, які підлягатимуть диференціації в межах природно-сільськогосподарських районів до рівня агровиробничої групи ґрунтів на основі показників бонітування ґрунтів 1993 року[1];

2) спрощення доступу землевласників та землекористувачів до даних оцінки, що базується на суцільному проведення оцінки адміністративних районів та наданні інформації про оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель визначатиметься на основі шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів, в тому числі через мережу Інтернет, згідно Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр»;

3) використання при проведенні оцінки нормативів диференціального рентного доходу 2012 року, які визначені у розрізі АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь на основі даних про результати фінансово-економічної діяльності сільськогосподарських підприємств за 2008-2011 роки та ставку Національного банку України.

На думку автора, концептуальні засади, які мають бути використані під час реалізації нового методичного підходу до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, слід базувати на необхідності:

1) встановити, що нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться окремо за сільськогосподарськими угіддями (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, перелогами) та несільськогосподарськими угіддями на землях сільськогосподарського призначення, що дозволяє привести Методику у відповідність до пункту 2 статті 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III;

2) запровадити визначення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення відповідно до нормативів капіталізованого рентного доходу та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів, що дозволяє привести Методику у відповідність до вимог статті 179 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, статті 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», а також постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 681 «Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель»;

3) забезпечити складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських району (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, перелогів) передбачається здійснювати на основі нормативів капіталізованого рентного доходу відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарських районів Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, та показників бонітування агровиробничої групи ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району, а також середнього балу бонітету ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя[2];

4) запровадження підходу, згідно якого технічна документація з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення адміністративно-територіальної одиниці повинна включати шкали нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських районів, які повністю або частково входить до складу цієї адміністративно-територіальної одиниці;

5) з метою врегулювання питання проведення нормативної грошової оцінки несільськогосподарських угідь (крім земель під господарськими будівлями і дворами) в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення (господарських шляхів і прогонів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, земель під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, земель тимчасової консервації тощо) пропонується прирівняти їх оцінку до нормативів капіталізованого рентного доходу з сільськогосподарських угідь Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя;

6) нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення пропонується визначати додаванням добутків площ агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь земельної ділянки на їх нормативні грошові оцінки та добутків площі несільськогосподарських угідь земельної ділянки на норматив капіталізованого рентного доходу з сільськогосподарських угідь Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя;

7) передбачається введення правила щодо прирівнювання нормативної грошової оцінки одиниці площі сільськогосподарських угідь по Автономної Республіки Крим, області, мм. Києву та Севастополю у визначених законодавствах випадках (наприклад, згідно статті 277 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI) до нормативів капіталізованого рентного доходу відповідного сільськогосподарського угіддя Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя;

8) нормативну грошова оцінка земель під господарськими будівлями і дворами пропонується визначати згідно Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Таким чином, складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських району (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, перелогів) доцільно здійснити за формулою:

Гагр = НРД × Багр : Б,                            (1)

де Гагр – нормативна грошова оцінка агровиробничої групи ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району, гривень за гектар;

НРД – норматив капіталізованого рентного доходу відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, гривень за гектар;

Багр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району;

Б – середній бал бонітету ґрунтів відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення адміністративно-територіальної одиниці повинна включати шкали нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських районів, які повністю або частково входить до складу цієї адміністративно-територіальної одиниці.

Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за формулою:

Гзд = (Σ (Пагр × Гагр+ Пнсг × Гнсг) × Кінф,          (2)

де Гзд – нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення, гривень;

Пагр – площа агровиробничої групи ґрунтів сільськогосподарського угіддя, гектарів;

Пнсг – площа несільськогосподарських угідь (господарських шляхів і прогонів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, земель під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, земель тимчасової консервації тощо), гектарів;

Гнсг – норматив капіталізованого рентного доходу з несільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення, гривень за гектар;

Кінф – коефіцієнт, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя.

Нормативну грошову оцінку земель під господарськими будівлями і дворами доцільно проводити у відповідності з методикою нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

У разі, якщо агровиробничі групи ґрунтів сільськогосподарських угідь на земельній ділянці сільськогосподарського призначення не визначалися, для спрощення проведення оцінки слід застосовувати нормативну грошову оцінку відповідного сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки слід оформляти як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за місцезнаходженням земельної ділянки.

Нормативи капіталізованого рентного доходу сільськогосподарських угідь у 2012 році визначені із урахуванням наступних положень:

 

1. Виходячи з норм статті 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», згідно яких рентний дохід (земельна рента) – це дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, визначення загального рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення пропонується провести шляхом підсумовування:

- частини результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід (перевищення рівня рентабельності сільського господарства на загальним рівнем рентабельності по економіці України);

- частини витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати власникам земельних ділянок (земельних часток (паїв));

- частини витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- абсолютного рентного доходу, що формується за рахунок державної підтримки сільського господарства України, яка здійснюється згідно із законами від 24.06.2004 № 1877-IV України «Про державну підтримку сільського господарства України», від 09.02.2012 № 4391-VI «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», а також бюджетним законодавством України тощо.

 

2. Частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід, може бути визначена на основі порівняння статистичних даних щодо рентабельності операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності згідно інформації Державної служби статистики України[3] (табл. 1).

 

Таблиця 1 – Рентабельність операційної діяльності сільськогосподарських підприємств

 

Рік

Рівень рентабельності по економіці, %

Рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств, %

2011

5,8

27,0

2010

4,0

21,1

2009

3,3

13,8

2008

3,9

13,4

2007

6,8

15,6

2006

6,6

2,8

2005

7,0

6,8

Примітка: за даними Державної служби статистики України.

 

Зважаючи на те, що рівень рентабельності операційної діяльності сільськогосподарських підприємств у 2005 та 2006 роках був нижчий за середній по економіці і приймав від’ємне значення, а також особливо низьку урожайність основних сільськогосподарських культур у 2007 році (лише 29,3млн. т зернових та зернобобових культур[4]), для подальших розрахунків приймяно дані за 2008-2011 роки, які найбільш об’єктивно характеризують тенденції у змінах фінансово-господарського стану сільського господарства України.

Визначення рентабельності у нерентних галузях економіки (без сільського, лісового та рибного господарства) можна здійснити шляхом визначення різниці між результатом від операційної діяльності та витратами операційної діяльності для економіки України в цілому та за сільським, лісовим та рибним господарством (табл. 2).

 

 

 

Таблиця 2 – Рентабельність операційної діяльності сільськогосподарських підприємств

 

Рік

Економіка України:

Рентні галузі економіки (сільське, лісове та рибне господарство):

Нерентні галузі економіки:

результат від операційної діяльності, млн. грн.

витрати операційної діяльності, млн. грн.

результат від операційної діяльності, млн. грн.

витрати операційної діяльності, млн. грн.

результат від операційної діяльності, млн. грн.

витрати операційної діяльності, млн. грн.

рівень рентабельності, %

2011

186600,8

3164788,0

30484,1

129266,5

156116,7

3035521,5

5,1

2010

100799,5

2494106,9

22260,8

95783,3

78538,7

2398323,6

3,3

2009

66978,3

2000862,1

12225,7

83055,3

54752,6

1917806,8

2,9

2008

87232,8

2231351,1

9315,8

71995,8

77917,0

2159355,3

3,6

 

На основі припущення про те, що рентний дохід може розглядатися як частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що одержана ними понад рівень рентабельності, характерний для нерентних (несільськогосподарських) галузей економіки України в цілому, можна визначити відповідні показники за 2008-2011 роки (табл. 3).

 

Таблиця 3 – Визначення частини результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід

 

Рік

Перевищення рівня рентабельності сільського господарства загального рівня рентабельності нерентних галузей економіки України, %

Частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід, %

2011

21,9

81,0

2010

17,8

84,5

2009

10,9

79,3

2008

9,8

73,1

 

Частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід, також може бути визначена у абсолютних величинах (табл. 4).

Таблиця 4 – Визначення частини результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід у абсолютних величинах

 

Рік

Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, млн. грн.

Частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід, млн. грн.

2011

19926,0

16130,47

2010

12750,5

10771,61

2009

7120,0

5647,01

2008

5462,1

3991,27

 

3. Частина витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати власникам земельних ділянок (земельних часток (паїв)), також може бути визначена на підставі інформації Державної служби статистики України[5] (табл. 5).

 

Таблиця 5 – Визначення частини витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати власникам земельних ділянок (земельних часток (паїв))

 

Рік

Частина витрат, що припадає на виплату орендної плати власникам земельних ділянок (земельних часток (паїв)), млн. грн.

2011

6367,43

2010

5259,51

2009

4181,00

2008

3157,12

 

4. Частина витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначена із урахуванням того, що за даними Держземагентства України[6], у 2008-2011 роках орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення становила від 243 до 498 млн. грн. на рік (табл. 6).

 

Таблиця 5 – Визначення частини витрат сільськогосподарських підприємств, що припадає на виплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

 

Рік

Частина витрат, що припадає на виплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, млн. грн.

2011

498

2010

346

2009

288

2008

243

 

5. Абсолютний дохід, що формується за рахунок прямої та непрямої державної підтримки сільського господарства України, визначений на основі видатків Державного бюджету України за 2008-2011 роки, що спрямовувалися за бюджетними програмами: «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі»; «Заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин»; «Витрати Аграрного фонду пов’язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експортом об’єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду»; «Проведення державних виставкових заходів у сфері агропромислового комплексу»; «Реформування та розвиток комунального господарства у сільській місцевості»; «Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду»; «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними»; «Часткова компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях» тощо.

Підставою для визначення відповідних абсолютних показників є закони України від 23.12.2010 № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», від 27.04.2010 № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік», від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (табл. 6).

 

Таблиця 5 – Визначення абсолютного доходу, що формується за рахунок прямої та непрямої державної підтримки сільського господарства України

 

Рік

Бюджетна підтримка сільського господарства в Україні, млрд. грн.[7]

2011

8,2

2010

7,1

2009

10,5

2008

12,3

 

6. Загальний рентний дохід від використання земель сільськогосподарського призначення України становив у період 2008-2011 років становив від 19691,4 до 31195,9 млн. грн. на рік (табл. 6).

 

Таблиця 6 – Визначення загального рентного доходу від використання земель сільськогосподарського призначення України

 

Рік

Частина результату операційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що припадає на рентний дохід, млн. грн.

Частина витрат, що припадає на виплату орендної плати власникам земельних ділянок (земельних часток (паїв)), млн. грн.

Частина витрат, що припадає на виплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, млн. грн.

Абсолютний рентний дохід, що формується за рахунок державної підтримки сільського господарства України, млрд. грн.

Загальний рентний дохід, млн. грн.

2011

16130,47

6367,43

498,0

8,20

31195,9

2010

10771,61

5259,51

346,0

7,10

23477,1

2009

5647,01

4181,00

288,0

10,50

20616,0

2008

3991,27

3157,12

243,0

12,30

19691,4

 

7. Визначення капіталізованого рентного доходу, що припадає на 1 гектар земель сільськогосподарського призначення у 2008-2011 роках може бути здійснене на основі статистичних даних щодо землекористування сільськогосподарських підприємств Державної служби статистики України[8], шляхом ділення рентного доходу, який припадає на 1 гектар на ставку капіталізації, яку для нормативних розрахунків найбільш доцільно прирівняти до величини облікової ставки Національного банку України у рік проведення оцінки[9], яка є головним орієнтиром ціни на гроші у відповідному році (табл. 7).

 

Таблиця 7 – Визначення капіталізованого рентного доходу, що припадав

на 1 гектар земель сільськогосподарського призначення у 2008-2011 роках

 

Рік

Землекористування сільськогосподарських підприємств,

тис. га

Рентний дохід, грн./га

Облікова ставка НБУ (на 2012 рік), %

Капіталізований рентний дохід, грн./га

2011

18455,8

1690,3

7,75

21810,4

2010

18453,8

1272,2

7,75

16415,6

2009

18225,1

1131,2

7,75

14596,0

2008

18167,4

1083,9

7,75

13985,6

Середнє значення:

16701,9

 

8. Диференціація показників капіталізованого рентного доходу також має бути здійснена із урахуванням того, що об’єктами нормативної грошової оцінки виступають окремі угіддя (сільськогосподарські та несільськогосподарські в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення):

рілля – землі, які систематично обробляють і використовують під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85), площі парників і теплиць (до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав’яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви); перелоги – орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готували під пар[10];

багаторічні насадження – землі, які використовуються під штучно створеними деревними, чагарниковими або трав’янистими багаторічними насадженнями, призначеними для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних, лікарських культур, а також для декоративного оформлення територій (ГОСТ 26640-85) (до цих земель належать також землі під деревно-чагарниковою рослинністю, яку вирощують для реалізації квітів (троянд, жасмину та ін.), а також розсадники (за винятком лісових));

сіножаті – сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревною та чагарниковою рослинністю на площі до 20% ділянки;

пасовища – сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревною та чагарниковою рослинністю на площі до 20% ділянки.

Аналіз сучасного стану сільськогосподарського виробництва показує, що порівняно високою ефективністю у сучасних умовах відзначається лише галузь рослинництва, що експлуатує орні землі (ріллю). Галузі тваринництва та садівництва (крім виноградарства), які використовують кормові угіддя та багаторічні насадження переважно так і не відновили економічні показники.

Зважаючи на це, у зв’язку із недопустимістю застосування від’ємних значень капіталізованого рентного доходу при оцінюванні кормових угідь та багаторічних насаджень, співвідношення між показниками оцінки (нормативами капіталізованого рентного доходу) для різних сільськогосподарських угідь на загальнодержавному рівні доцільно прийняти відповідно до сучасних співвідношень нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення між угіддями за станом на 1 січня 2012 року (табл. 8).

 

Таблиця 7 – Аналіз співвідношень між показниками оцінки

(нормативами капіталізованого рентного доходу) для різних сільськогосподарських угідь за станом на 1 січня 2012 року

 

Найменування показника

Сільсько-господарські угіддя

Рілля

Багаторічні насадження

Сіножаті

Пасовища

Площа, тис. га

41354,1

32482,2

903,8

2438,0

5530,1

Нормативна грошова оцінка за станом на 01.01.2012 р., млн. крб.

18281,1

20982,1

44566,4

5894,4

3580,8

Коефіцієнт відношення до показника оцінки сільськогоспо-дарських угідь

1,000

1,148

2,438

0,322

0,196

Капіталізований рентний дохід, грн.

16701,9

19169,6

40716,7

5385,2

3271,5

 

9. Крім того, при проведенні оцінки варто враховувати, що різні види багаторічних насаджень характеризуються різною ефективністю використання у сучасних умовах господарювання. Зважаючи на це, багаторічні насадження при їх оцінюванні також доцільно диференціювати на:

сади – багаторічні насадження, створені для отримання плодів;

виноградники – багаторічні насадження, створені для отримання винограду;

інші багаторічні насадження – ягідники, тутівники, хмільники, насадження ефіроолійних культур, розсадники плодових культур, крім лісових; плантації декоративних багаторічних насаджень (квітники) для декоративного оформлення територій, а також для реалізації квітів; лікарські багаторічні насадження (беладона, наперстянка, шалфей лікарський та інші).

За даними Державної служби статистики України, протягом 2008-2011 років спостерігалась середня рентабельність різних видів багаторічних насаджень[11] від -22,1 до 15,7 % (табл. 9).

 

Таблиця 9 – Рівень рентабельності (збитковості) використання багаторічних насаджень протягом 2008-2011 років

 

Рік

Рівень рентабельності (збитковості), %:

плоди

виноград

хміль

2011

17,9

57,1

-46,9

2010

14,9

91,6

-36,5

2009

16,2

92,1

-8,6

2008

13,9

58,8

3,6

середній

15,7

74,9

-22,1

 

Відповідні показники рентабельності можна прирівняти до ефективності використання відповідних видів багаторічних насаджень, що обліковуються у Державному земельному кадастрі (плоди = сади; виноград = виноградники; хміль = інші багаторічні насадження).

Поправочні коефіцієнти для кожного із видів багаторічних насаджень можна визначити прирівнюючи відповідні коефіцієнти рентабельності (сади – 1,157; виноградники – 1,749; інші багаторічні насадження – 0,779) до середньозваженого за площею багаторічних насаджень[12] показника (1,212) (табл. 10).

 

Таблиця 10 – Визначення капіталізованого рентного доходу, що припадав

на 1 гектар багаторічних насаджень у 2008-2011 роках

 

Найменування показника

Багаторічні насадження

в тому числі:

сади

виноградники

інші багаторічні насадження

Площа, тис. га

903,8

730,3

119,0

54,5

Коефіцієнт рентабельності

1,212

1,157

1,749

0,779

Відношення рентабельності до середньої за багаторічними насадженнями

1,000

0,955

1,443

0,643

Капіталізований рентний дохід, грн.

44566,4

42540,7

64293,6

28636,2

 

Такий диференційований підхід варто використати у регіонах, де поширене виноградарство, що має істотно вищу рентабельність, ніж інші види багаторічних насаджень (АР Крим, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська и Черкаська області).

 

10. Диференціацію нормативів капіталізованого рентного доходу на орних землях у розрізі АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь[13] доцільно здійснити на основі даних про середню урожайність зернових та зернобобових культур, які вирощуються у всіх регіонах України та переважають у структурі посівних площ[14] (табл. 11).

 

Таблиця 11 – Середня урожайність зернових

та зернобобових культур у 2008-2011 роках

 

Найменування регіону

Урожайність зернових та зернобобових культур, ц/га:

2008

2009

2010

2011

середнє

АР Крим

28,3

24,4

21,2

31,9

26,5

Вінницька

41,0

37,0

36,9

49,3

41,1

Волинська

27,7

25,2

24,1

29,7

26,7

Дніпропетровська

34,0

26,1

25,3

30,8

29,1

Донецька

30,8

24,1

24,8

29,5

27,3

Житомирська

29,6

31,1

29,4

39,3

32,4

Закарпатська

36,8

36,3

32,8

37,6

35,9

Запорізька

32,5

24,5

22,7

26,0

26,4

Івано-Франківська

32,4

32,5

29,2

39,6

33,4

Київська

40,0

38,5

33,0

45,2

39,2

Кіровоградська

36,1

29,4

28,9

40,9

33,8

Луганська

30,9

20,7

19,6

25,5

24,2

Львівська

32,1

30,5

25,8

36,5

31,2

Миколаївська

28,7

27,6

25,1

28,4

27,5

Одеська

30,4

24,0

25,5

29,2

27,3

Полтавська

43,7

37,9

30,8

51,6

41,0

Рівненська

29,5

27,8

26,6

32,6

29,1

Сумська

35,7

30,6

22,1

38,3

31,7

Тернопільська

34,0

33,6

27,7

41,0

34,1

Харківська

38,8

26,7

18,7

37,0

30,3

Херсонська

32,9

23,9

22,1

32,4

27,8

Хмельницька

33,0

31,6

31,5

40,3

34,1

Черкаська

44,4

46,0

39,1

57,3

46,7

Чернівецька

39,8

38,2

37,9

45,8

40,4

Чернігівська

32,1

31,9

25,1

38,4

31,9

Україна

34,6

29,8

26,9

37,0

32,1

 

Зважаючи на те, що урожайність зернових та зернобобових культур обумовлюється реальними ринковими чинниками та є однією із провідних характеристик сільськогосподарського виробництва в Україні, на основі аналізу її показників стає можливим виявити реальні відмінності у цінності земельних ресурсів для сільського господарства різних регіонів України за сучасних економіко-господарських умов (див. рис.).

 

Рис. – Просторова диференціація урожайності зернових та зернобобових культур в Україні у 2008-2011 роках

 

Розрахунок нормативів капіталізованого рентного доходу з ріллі у розрізі регіонів здійснено на основі усереднених відношень урожайності зернових та зернобобових культур до середнього по Україні рівня за 2008-2011 роки (табл. 12).

 

Таблиця 12 – Розрахунок нормативів капіталізованого рентного доходу з ріллі

 

Найменування регіону

Коефіцієнт відношення урожайності по регіону до середньої по Україні:

Норматив капіталізованого рентного доходу з ріллі, грн./га

2008

2009

2010

2011

середнє

АР Крим та м. Севастополь

0,82

0,82

0,79

0,86

0,82

15752,5

Вінницька

1,18

1,24

1,37

1,33

1,28

24588,7

Волинська

0,80

0,85

0,90

0,80

0,84

16029,8

Дніпропетровська

0,98

0,88

0,94

0,83

0,91

17403,4

Донецька

0,89

0,81

0,92

0,80

0,85

16381,1

Житомирська

0,86

1,04

1,09

1,06

1,01

19429,4

Закарпатська

1,06

1,22

1,22

1,02

1,13

21648,5

Запорізька

0,94

0,82

0,84

0,70

0,83

15853,4

Івано-Франківська

0,94

1,09

1,09

1,07

1,05

20045,6

Київська та м. Київ

1,16

1,29

1,23

1,22

1,22

23465,5

Кіровоградська

1,04

0,99

1,07

1,11

1,05

20174,5

Луганська

0,89

0,69

0,73

0,69

0,75

14403,6

Львівська

0,93

1,02

0,96

0,99

0,97

18675,2

Миколаївська

0,83

0,93

0,93

0,77

0,86

16564,0

Одеська

0,88

0,81

0,95

0,79

0,86

16395,4

Полтавська

1,26

1,27

1,14

1,39

1,27

24318,5

Рівненська

0,85

0,93

0,99

0,88

0,91

17518,2

Сумська

1,03

1,03

0,82

1,04

0,98

18763,9

Тернопільська

0,98

1,13

1,03

1,11

1,06

20358,2

Харківська

1,12

0,90

0,70

1,00

0,93

17791,9

Херсонська

0,95

0,80

0,82

0,88

0,86

16534,4

Хмельницька

0,95

1,06

1,17

1,09

1,07

20484,4

Черкаська

1,28

1,54

1,45

1,55

1,46

27935,1

Чернівецька

1,15

1,28

1,41

1,24

1,27

24340,3

Чернігівська

0,93

1,07

0,93

1,04

0,99

19021,7

Україна

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

19169,6

 

11. Диференціацію нормативів капіталізованого рентного доходу на багаторічних насадженнях у розрізі АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь[15] доцільно здійснити на основі шкал бонітування ґрунтів України (1993 року), які, згідно статті 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель», є порівняльною оцінкою якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, що мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Диференціацію нормативів капіталізованого рентного доходу на кормових угіддях (сіножатях і пасовищах) у розрізі АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь доцільно здійснити на основі регіональних відмінностей між показниками нормативної грошової оцінки сіножатей та пасовищ, що склалися у даний час за станом на 01.01.2012 р. (табл. 13).

 

12. Диференціація нормативів капіталізованого рентного доходу ріллі, багаторічних насаджень та кормових угіддях у розрізі природно-сільськогосподарських районів АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь може здійснюватися шляхом визначення добутку нормативу капіталізованого рентного доходу з відповідного угіддя АР Крим, області, мм. Києва та Севастополя на середній бал бонітету цього угіддя по природно-сільськогосподарському району, поділений на середній бал бонітету відповідного угіддя АР Крим, області, мм. Київ та Севастополь (фрагмент розрахунку представлено у табл. 14).

 

13. Складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів сільськогосподарських угідь у розрізі природно-сільськогосподарських районів АР Крим, областей, мм. Київ та Севастополь може здійснюватися шляхом визначення нормативної грошової оцінки 1 гектара окремої агровиробничої групи ґрунтів як добутку нормативу капіталізованого рентного доходу з відповідного угіддя природно-сільськогосподарського району АР Крим, області, мм. Києва та Севастополя на бал бонітету цієї агровиробничої групи ґрунтів, поділений на середній бал бонітету відповідного угіддя природно-сільськогосподарського району.

14. Коефіцієнт, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя (Кінф), розрахований як співвідношення рівня забезпеченості регіону землями, які використовуються для розміщення інфраструктури сільськогосподарського виробництва, до загального рівня по Україні, а саме:

$1§  землями під господарськими будівлями і дворами, що зайняті тваринницькими фермами, тракторними станами, літніми таборами та іншими будівлями й дворами на сільськогосподарських землях;

$1§  землями під господарськими шляхами і прогонами, що зайняті господарськими шляхами і прогонами на сільськогосподарських землях, а також на сільськогосподарських угіддях на землях інших категорій.

 

Таблиця 13 – Розрахунок нормативів капіталізованого рентного доходу з багаторічних насаджень та кормових угідь

 

Найменування регіону

Середній бал бонітету багаторічних насаджень

Нормативна грошова оцінка за станом на 01.01.2012 р., грн./га:

Норматив капіталізованого рентного доходу з ріллі, грн./га

багаторічні насадження

в тому числі

сіножаті

пасовища

сіножаті

пасовища

сади

виноградники

інші багаторічні насадження

АР Крим та м. Севастополь

41

3014,4

2915,2

39870,6

41656,8

62957,7

28041,2

2754,0

2663,4

Вінницька

33

3312,0

2956,8

32091,0

-

-

-

3025,9

2701,4

Волинська

29

9488,0

7616,0

28201,2

-

-

-

8668,4

6958,1

Дніпропетровська

39

3030,4

3078,4

37925,7

39624,8

59886,6

26673,3

2768,6

2812,5

Донецька

41

3846,4

3801,6

39870,6

-

-

-

3514,1

3473,2

Житомирська

25

7193,6

5507,2

24311,4

-

-

-

6572,2

5031,5

Закарпатська

26

6012,8

4620,8

25283,8

26416,5

39924,4

17782,2

5493,4

4221,6

Запорізька

29

3235,2

2937,6

28201,2

29464,6

44531,0

19834,0

2955,7

2683,8

Івано-Франківська

26

3356,8

3350,4

25283,8

26416,5

39924,4

17782,2

3066,8

3061,0

Київська та м. Київ

30

7209,6

4508,8

29173,6

-

-

-

6586,8

4119,3

Кіровоградська

47

3596,8

3078,4

45705,3

-

-

-

3286,1

2812,5

Луганська

33

5750,4

2883,2

32091,0

-

-

-

5253,7

2634,1

Львівська

19

4233,6

3916,8

18476,6

-

-

-

3867,9

3578,5

Миколаївська

33

2640,0

2592,0

32091,0

33528,6

50673,2

22569,7

2412,0

2368,1

Одеська

44

3932,8

2720,0

42788,0

44704,9

67564,3

30093,0

3593,1

2485,0

Полтавська

45

5014,4

3516,8

43760,4

-

-

-

4581,2

3213,0

Рівненська

26

8816,0

5830,4

25283,8

-

-

-

8054,5

5326,8

Сумська

35

5804,8

3788,8

34035,9

35560,7

53744,3

23937,6

5303,4

3461,5

Тернопільська

40

5283,2

3881,6

38898,2

-

-

-

4826,8

3546,3

Харківська

47

3555,2

2889,6

45705,3

47752,9

72171,0

32144,8

3248,1

2640,0

Херсонська

26

2326,4

2144,0

25283,8

26416,5

39924,4

17782,2

2125,4

1958,8

Хмельницька

37

4179,2

3648,0

35980,8

-

-

-

3818,2

3332,9

Черкаська

52

7027,2

2928,0

50567,6

52833,0

79848,7

35564,4

6420,2

2675,1

Чернівецька

44

4019,2

2982,4

42788,0

-

-

-

3672,0

2724,8

Чернігівська

39

6707,2

5212,8

37925,7

-

-

-

6127,8

4762,5

Україна

41,87

5894,4

3580,8

40716,7

-

-

-

5385,2

3271,5

 


Таблиця 14 – Нормативи капіталізованого рентного доходу

на землях сільськогосподарського призначення у 2012 році, гривень на гектар (фрагмент)

 

Найменування регіону

Найменування природно-сільськогосподарського району

Рілля, перелоги

Багаторічні насадження:

Сіножаті

Пасовища

Несільськогосподарські угіддя

сади

виноградники

інші багаторічні насадження

Автономна Республіка Крим та м. Севастополь

Чорноморський (1)

13623,8

30632,4

46296,0

20620,1

-

2300,2

13623,7

Червоногвардійський (2)

20435,7

41771,4

63130,9

28118,3

-

3874,0

Сакський (3)

17455,5

34345,4

51907,6

23119,5

-

3026,6

Керченський (4)

15326,8

35273,6

53310,5

23744,4

-

2300,2

Джанкойський (5)

11495,1

20421,6

30864,0

13746,7

1442,6

2058,1

Сімферопольський (6)

19584,2

48269,2

72951,2

32492,3

3475,3

2905,5

Південнобережний (7)

17455,5

52910,4

79965,8

35616,5

3803,2

3995,1

Горний (8)

17881,2

48269,2

72951,2

32492,3

3016,3

4358,3

Вінницька область

Хмельницько-Липовецький (1)

31965,3

47650,2

47650,2

47650,2

3258,7

4052,1

22195,9

Погребищенсько-Оратівський (2)

26432,8

41815,5

41815,5

41815,5

3025,9

2701,4

Вінницький (3)

16597,4

24311,4

24311,4

24311,4

2793,1

2363,7

Немирівський (4)

14138,5

24311,4

24311,4

24311,4

2327,6

1688,4

Жмеринський (5)

14138,5

23338,9

23338,9

23338,9

2094,9

2026,0

Могилів-Подільський (6)

28277,0

46677,8

46677,8

46677,8

3491,4

3376,7

Ямпільський (7)

36268,3

49595,2

49595,2

49595,2

3724,2

4389,8

Крижопільський (8)

25818,1

43760,4

43760,4

43760,4

2793,1

3039,1

Теплицько-Чечельницький (9)

37497,7

55429,9

55429,9

55429,9

4189,7

4389,8

Волинська область

Шацький (1)

10877,3

14586,8

14586,8

14586,8

7974,9

6050,5

13240,0

Ратнівсько-Любешівський (2)

10877,3

12641,9

12641,9

12641,9

7628,2

6050,5

Маневицький (3)

11449,8

12641,9

12641,9

12641,9

8668,4

6958,1

Турійсько-Ковельський (4)

14312,3

16531,7

16531,7

16531,7

9361,9

7865,7

Ківерцівський (5)

12022,3

16531,7

16531,7

16531,7

7974,9

6958,1

Луцький (6)

21754,7

40843,1

40843,1

40843,1

8668,4

8773,3

Дніпропетровська область

Царичанський (1)

19295,1

38986,6

58922,1

26243,8

2768,6

2285,1

15912,7

Магдалинівський (2)

21943,4

48269,2

72951,2

32492,3

3355,9

3427,7

Новомосковський (3)

21565,1

44556,2

67339,6

29992,9

3607,6

2812,5

Павлоградський (4)

17403,4

40843,2

61728,0

27493,5

2349,1

2636,7

Синельниківсько-Покровський (5)

16268,4

36201,9

54713,4

24369,2

2852,5

2812,5

Верхньодніпровський (6)

16646,7

39914,9

60325,0

26868,6

3104,2

3164,0

П’ятихатський (7)

17403,4

40843,2

61728,0

27493,5

3020,3

3164,0

Софіївсько-Томаківський (8)

14755,0

33417,1

50504,7

22494,7

2013,5

3427,7

Апостоловський (9)

13241,7

25991,1

39281,4

17495,8

2852,5

2460,9

 

Наявність цих земель дозволяє забезпечити більш інтенсивне використання машинно-тракторного парку, сільськогосподарських машин, знарядь, механізмів і обладнання на тваринницьких фермах, мінімізувати транспортні витрати, що сприяє зниженню собівартості продукції.

Зважаючи на те, що питома вага вартості нерухомих основних засобів у сільськогосподарських підприємствах (будинки, споруди, передавальні пристрої тощо) у загальній вартості основних засобів сільськогосподарських підприємств постійно зменшується і за станом на 2010 рік складає 41,5 %[16], коефіцієнт, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства вплив наявності земель приймається як забезпеченість сільгоспугідь регіону землями із сільськогосподарською інфраструктурою порівняно із середнім по Україні рівнем у ступені 0,415. Розрахунок проведено на підставі даних Державного земельного кадастру щодо обліку кількості земель (табл. 15).

Таблиця 15 – Визначення коефіцієнту, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства (Кінф)

Найменування регіону

Площа земель, зайнятих об’єктами сільсько-господарської інфраструктури,

тис. га

Площа сільськогосподарських угідь, тис. га

Відношення площі земель із сільськогосподарською. інфраструктурою, що припадає на одиницю площі сільгоспугідь

Забезпеченість сільгоспугідь землями із сільськогосподарською. інфраструктурою порівняно із середнім по Україні рівнем

Коефіцієнт, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства (Кінф)

господарські будівлі і двори

господарські шляхи і прогони

всього

АР Крим

26,1

27,6

53,7

1802,0

0,0298

1,20

1,08

Вінницька

29,6

18,2

47,8

2017,8

0,0237

0,96

0,98

Волинська

15,5

16,2

31,7

1054,7

0,0301

1,21

1,08

Дніпропетровська

39,7

21,7

61,4

2512,5

0,0244

0,99

0,99

Донецька

28,3

18,2

46,5

2047,0

0,0227

0,92

0,97

Житомирська

18,8

19,8

38,6

1580,7

0,0244

0,99

0,99

Закарпатська

5,5

9,7

15,2

455,9

0,0333

1,35

1,13

Запорізька

35,6

19,1

54,7

2248,4

0,0243

0,98

0,99

Івано-Франківська

6,7

7,5

14,2

633,7

0,0224

0,91

0,96

Київська

28,3

16,7

45,0

1675,9

0,0269

1,09