І. Прийняття, підписання, набрання чинності нормативно правовими актами у сфері земельних відносин
6 травня 2020 року Президентом України підписаний Закон України «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних».
Закон визначає Національну інфраструктуру геопросторових даних як взаємопов’язану сукупність організаційної структури, технічних і програмних засобів, базових та тематичних наборів геопросторових даних, метаданих, сервісів, технічних регламентів, стандартів, технічних специфікацій, необхідних для виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з такими даними.
Новації Закону.
1. Встановлення наступних вимог щодо створення та функціонування усіх публічних реєстрів/кадастрів, які оперують геопросторовими даними:
обов’язковість ведення у електронній формі;
дотриманням взаємосумісності (інтероперабельності) даних усіх вказаних інформаційних систем;
загальнодоступність інформації кадастрів/реєстрів, крім тих, які віднесені до інформації з обмеженим доступом;
безоплатність одержання відомостей кадастрів/реєстрів, які ведуться органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (якщо інше не передбачено законом).
2. Створення Національного геопорталу, за допомогою якого може бути здійснений доступ до усіх публічних кадастрів/реєстрів (з можливістю, у тому числі, отримання адміністративних послуг).
Закон не перерозподіляє повноважень органів влади щодо ведення інформаційних систем. Проте відомості з цих систем можна буде отримати не тільки у відповідному органі, але й через національний геопортал.
3. Закон вносить відомості до Закону України «Про Державний земельний кадастр», якими передбачається оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, картографічної основи, індексних кадастрових карт (планів) та всі відомості Державного земельного кадастру, передбачені статтями 12-15 цього Закону, в тому числі у векторному вигляді, без права їх зміни (редагування).
Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.
Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, за заявою суб’єкта речового права на земельну ділянку зобов’язаний надати йому інформацію про осіб, які отримали доступ до інформації про такого суб’єкта в Державному земельному кадастрі.
Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються безоплатно.
Для безоплатного доступу до оприлюднених даних Державного земельного кадастру в мережі Інтернет створюються та забезпечується функціонування таких електронних сервісів:
сервіси пошуку даних;
сервіси перегляду (візуалізації) даних;
аналітичні сервіси;
сервіси для вивантаження даних;
інтерфейси прикладного програмування для доступу до даних без права їх редагування.
Закон набирає чинності 1 січня 2021 року.
Коментар: підписання Закону можна оцінити позитивно, адже його реалізація дозволить землевласникам та землекористувачам, органам влади швидко одержувати повну та якісну інформацію про землі та земельні ділянки, об’єкти, розташовані в їх межах, а також їх правовий режим. Відкритість відомостей Державного земельного кадастру сприятиме прозорості земельних відносин.
ІІ. ЗАКОНОПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ
2.1. Діяльність Комітетів Верховної Ради України
20 травня 2020 року Комітет аграрної та земельної політики Верховної Ради України підтримав у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (р.№ 2280).
Законопроект у редакції 2 читання передбачає:
1. Необхідність комплексного планування використання усієї території територіальних громад шляхом розроблення нової документації – Комплексних планів просторового планування території територіальних громад, яка буде одночасно містобудівною документацією і документацією із землеустрою.
У «містобудівній частині» такі комплексні плани будуть визначати планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території. Складовою комплексного плану будуть генеральні плани населених пунктів, плани зонування території як в межах, так і за межами населених пунктів.
У «землевпорядній частині» комплексні плани будуть передбачати: формування земельних ділянок комунальної власності, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які у кадастрі відсутні; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель.
Новацією законопроекту є обов’язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження земель у сфері забудови (гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд, максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, лінії регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальних обмежень використання приаеродромних територій). На сьогодні відомості про зазначені обмеження до жодної загальнодержавної бази даних не вносяться, а місцеві інформаційні бази даних існують лише у обмеженій кількості населених пунктів). Законопроект встановлює необхідність внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі усіх обмежень у використанні земель при розробленні вищевказаних комплексних планів, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території.
2. Законопроект передбачає спрощений (заявницький) порядок зміни цільового призначення земельних ділянок (крім особливо цінних земель) у разі, якщо нове цільове призначення узгоджується із функціональною зоною, зазначеною у затвердженій містобудівній документації.
3. Законопроект змінює порядок визначення втрат сільськогосподарського виробництва у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Якщо сьогодні методика визначення цих втрат затверджується Кабінетом Міністрів України, то законопроект передбачає, що розмір втрат складає 30% різниці між нормативною грошовою оцінкою після та до зміни цільового призначення.
Коментар: законопроект слід оцінити позитивно, адже він, по-перше, відмовляється від застарілого «подвійного» планування території шляхом розроблення містобудівної та землевпорядної документації; по-друге, робить неможливою хаотичну зміну цільового призначення земельних ділянок без урахування містобудівної документації; по-третє, запроваджує повноцінне планування використання території за межами населених пунктів.
2.2. Прийняття/відхилення законопроектів
20 травня 2020 року Верховна Рада України направила на доопрацювання до Комітету аграрної та земельної політики законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)» (р.№ 3012-1 від 20.02.2020). Законопроект детально визначав процедуру приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств їх працівниками.
Причиною направлення законопроекту на доопрацювання стало те, що його положення передбачають необхідність продажу на земельних торгах 40% сільськогосподарських угідь підприємства, що приватизується. Проте Законом України від 31.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності був заборонений.
На сьогодні законопроект готується комітетом для повторного розгляду.
2.3. Зареєстровані законопроекти
«Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму» (р.№ 3523 від 21.05.2020), внесений н.д. Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Законопроект пропонує встановити мораторій на відчуження і зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.
Коментар: законопроект є відверто популістичним, адже рішення про відміну мораторію на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення вже прийнято Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України від 31.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Тому шанси на прийняття законопроекту є низькими.
«Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення» (р.№ 3442 від 06.05.2020), внесенний н.д. Грищенко Т.М.
Законопроект фактично дублює положення прийнятого Закону України від 31.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» і пропонує ще раз закріпити у Земельному кодексі України положення, за яким мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення буде знятий 1 липня 2021 року.
Коментар: виходячи з пояснювальної записки, законопроект розроблений виходячи з помилкового твердження про те, що «мораторій не був продовжений і припинив свою дію з 1 січня 2020 року». Тому шанси на прийняття законопроекту є низькими.
«Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення» (р.№ 3442-1 від 22.05.2020) внесений н.д. Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Законопроект пропонує встановити мораторій на відчуження і зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.
Коментар: законопроект є відверто популістичним, адже рішення про відміну мораторію на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення вже прийнято Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України від 31.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Тому шанси на прийняття законопроекту є низькими.
Законопроектом № 3538 від 26.05.2020 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України в частині запровадження пільг зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на період, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Розділ ХХ Податкового Кодексу України пропонується доповнити таким пунктом:
"...53. Тимчасово, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо пільг зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на період вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності сплачується у розмірі 50%.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.
Фізичним особам - платникам плати за землю перерахунок здійснюється контролюючим органом."
3.1 Діяльність Міністерств, служб…
Проектом наказу вносяться зміни у існуючі нормативно-правові акти, що передбачають виключення необхідності інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про обсяги виконаних робіт із землеустрою виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою.
© 2020 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».
