Закон "Про Державний земельний кадастр" - Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:

обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

ЗСУ: Коментована норма встановлює правило безумовної необхідності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти (земельні ділянки, обмеження у використанні земель, межі адміністративно-територіальних утворень тощо). Не внесені у Державний земельний кадастр відомості про об'єкт, що підлягає кадастровому обліку, слід вважати нікчемними.

єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

 ЗСУ: Коментована норма встановлює правило щодо необхідності застосування на всій території України єдиних підходів, правил та норм ведення Державного земельного кадастру та провадження земельно-кадастрової діяльності.

 об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;

 ЗСУ: Принцип об’єктивності означає, що характеристики об’єктів кадастрового обліку повинні фіксуватися незалежно від їх сприйняття учасниками земельних відносин. Принцип достовірності означає, що відомості земельного кадастру повинні правильно сприйматися споживачами інформації, наявність помилок у кадастрових даних має бути малоймовірною. Під повнотою відомостей земельного кадастру слід розуміти принцип, що визначає вичерпність інформації, що вноситься до нього.

 внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

ЗСУ: Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, коментована норма поширює загальні засади правового порядку на правовідносини щодо ведення Державного земельного кадастру.

відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

ЗСУ: Коментована норма визначає обов’язковість публічності відомостей Державного земельного кадастру. Відкритість земельно-кадастрової системи належить до числа найважливіших передумов сталого розвитку ринкових земельних відносин, адже саме на земельний кадастр покладається вирішення завдання обліку усіх одиниць земельної власності, лише на його основі здійснюється реальне гарантування прав на земельні ділянки, саме у складі кадастру здійснюється оцінювання земель для фіскальних та регуляторних цілей. В той же час, публічність кадастрових даних повинна поєднуватись зі збереженням конфіденційності персональних відомостей, як це вимагається Законом України «Про захист персональних даних».

 безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються;

ЗСУ: Коментована норма вказує, що Державний земельний кадастр має функціонувати як система реального часу («онлайн-система»). Споживачі земельно-кадастрової інформації повинні мати можливість одержувати необхідні дані у будь-який час із мінімальними витратами ресурсів. Інформація про об'єкти Державного земельного кадастру, що зазнають змін, має вноситись негайно після прийняття рішень (правочинів), що обумовлюють такі зміни.

 документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

ЗСУ: Принцип документування передбачає необхідність створення та збереження усіх відомостей Державного земельного кадастру у формі документів (в тому числі електронних) з використанням методів, способів і засобів фіксації інформації на матеріальних носіях. Результатом документування є документ (паперовий або електронний) – зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати особу, що її створила (розробника документації із землеустрою, державного кадастрового реєстратора тощо).

 

 

©Цей матеріал підготовлено експертами Земельної спілки України в рамках спільного проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй та Міністерства юстиції України «Юридичне забезпечення прав і можливостей бідних