Закон "Про Державний земельний кадастр" - Стаття 9. Державний кадастровий реєстратор

1. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів здійснюються державними кадастровими реєстраторами.

ЗСУ: Коментована норма запроваджує механізм персоніфікації відповідальності посадових осіб, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, шляхом визначення особливого правового статусу державного кадастрового реєстратора, що здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання відомостей із нього у складі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів.

             2. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.

 ЗСУ: Законом України від 17.11.2011 № 4050-VI «Про державну службу» встановлено, що державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим.

Державний службовець зобов'язаний:

  • діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України;
  • додержуватися принципів державної служби;
  • з повагою ставитися до державних символів України;
  • сумлінно виконувати свої посадові обов'язки;
  • виконувати в межах посадових обов'язків рішення державних органів та/або органів влади Автономної Республіки Крим, а також накази, розпорядження та доручення керівників, надані в межах їх повноважень;
  • додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
  • додержуватися встановлених законодавством правил професійної етики державного службовця;
  • запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
  • додержуватися правил внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату;
  • підвищувати рівень своєї професійної компетентності.

Державні службовці під час виконання посадових обов'язків діють у межах повноважень, визначених законодавством, та відповідно до посадових інструкцій. Доручення керівників, надані в межах їх повноважень, є обов'язковими до виконання підлеглими державними службовцями.

Державний службовець повинен неупереджено виконувати свої службові обов'язки незалежно від партійної належності та особистих політичних переконань. Державний службовець не має права організовувати страйки та брати в них участь.

Державний службовець під час виконання службових обов'язків не має права вчиняти дії, що демонструють його політичні погляди або свідчать про особливе ставлення до певних політичних партій.

Право на державну службу з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) та обмежень, установлених законом, мають громадяни України, яким виповнилося 18 років, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які вільно володіють державною мовою.

На державну службу не може вступити особа, яка:

  • за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
  • має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
  • відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;
  • піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
  • має громадянство іншої держави.

Не допускається призначення осіб на посади державної служби, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.

На державного службовця поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Кадастровий реєстратор несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання своїх посадових завдань та обов’язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав[1], порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

 

3. Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.

 ЗСУ: Коментована норма встановлює спеціальні вимоги до осіб, що можуть бути призначені на посаду державного кадастрового реєстратора.

Вища освіта – це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Під землевпорядною освітою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» слід розуміти вищу освіту за спеціальністю «Землеустрій та кадастр» освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (код спеціальності 7.08010103) або магістр (8.08010103) . В свою чергу, юридичною освітою слід вважати вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст (7.03040101) або магістр (8.03040101).

Підтвердження понад дворічного стажу землевпорядної або юридичної роботи здійснюється за документами, виданими з місця роботи, служби або здійснення іншої діяльності (наприклад, трудовою книжкою), а також архівними установами. До відповідного стажу роботи слід включати роботу на посадах, які, відповідно до кваліфікаційних вимог, потребують наявності вищої землевпорядної або юридичної освіти. Слід також відзначити, що стаж набувається після здобуття вищої освіти з присвоєнням кваліфікації не нижче бакалавра, факт здобуття якої підтверджується відповідним дипломом.

 

4. Державний кадастровий реєстратор:

здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;

перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;

надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

 

ЗСУ: Коментована норма встановлює перелік основних функцій, що виконуються державним кадастровим реєстратором. Додатково див. коментар до статей 21, 22, 24, 26, 27.

 

 5. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.

ЗСУ: Можливість засвідчувати документи, що створюються державним кадастровим реєстратором у процесі ведення Державного земельного кадастру, є однією із важливих ознак його процесуальної незалежності.

Службове посвідчення державного кадастрового реєстратора є документом, який засвідчує належність посадової особи до системи державних органів земельних ресурсів та підтверджує її повноваження, визначені Конституцією України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» та іншими нормативно-правовими актами.

 

6. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

 ЗСУ: Коментована норма вказує, що повноваження державного кадастрового реєстратора у частині надання інформації із Державного земельного кадастру не обмежуються даними щодо об’єктів кадастру, які розташовані на території, на яку розповсюджуються повноваження відповідного державного органу земельних ресурсів. Таким чином, державний кадастровий реєстратор на запит заінтересованих осіб зможе надавати відомості Державного земельного кадастру про будь-який об’єкт кадастрового обліку на всій території України.

 7. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

 ЗСУ: Коментована норма запроваджує процесуальну самостійність державного кадастрового реєстратора – положення, згідно з яким він самостійно приймає всі рішення щодо реєстрації заяв, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей (за винятком випадків, коли законом відповідні дії віднесені до компетенції інших кадастрових реєстраторів) і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Державний кадастровий реєстратор здійснює державно-правову функцію щодо ведення Державного земельного кадастру. Для її розуміння, здійснення і вдосконалення важливо дослідження сутності принципу процесуальної самостійності реєстратора як суб'єкта земельно-кадастрової діяльності. Реєстратор є основним суб'єктом земельно-кадастрової діяльності тому, що він самостійно виконує основну кількість реєстраційних та інших процесуальних дій.

Принцип процесуальної самостійності державного кадастрового реєстратора підкреслює певну значимість даного принципу для подальшого зміцнення законності та поліпшення всієї кадастрово-реєстраційної системи.



[1] Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X статтею 53-6 що передбачає відповідальність за порушення законодавства про Державний земельний кадастр. Зокрема, порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-850 грн.). Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених цією статтею, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3400 грн.).

 

©Цей матеріал підготовлено експертами Земельної спілки України в рамках спільного проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй та Міністерства юстиції України "Юридичне забезпечення прав і можливостей бідних"

 

Продати земельну ділянку
 
 
Послуги для бізнесу
 
 
Послуги для фізосіб
 
Консультації
 

Комерційні послуги та консультації т044-384-08-66044-384-08-68

© 2004-2020 Асоціація «Земельна спілка України». Усі права захищено.

Цей веб-сайт є власністю Асоціації «Земельна спілка України ». Авторські права на всі матеріали, представлені на цьому сайті, належать Асоціації «Земельна спілка України» або безпосередньому авторові цих матеріалів, якщо в тексті не вказується інше. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук чи будь-яке інше поширення матеріалів, що містяться на цьому сайті, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, дозволено при умові обов'язкового вказання активного гіперпосилання на цей сайт.