1. Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа.

 ЗСУ: Основні положення щодо створення Державної геодезичної мережі України (ДГМ) визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 844.

ДГМ – це сукупність її пунктів, рівномірно розміщених на території країни і закріплених на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження та стійкість у плані і за висотою протягом тривалого часу. ДГМ є носієм геодезичної системи координат і висот України.

1. Систему органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, становить центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.

 ЗСУ: Відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 445, яким затверджене Положення про Державне агентство земельних ресурсів (Держземагентство України), воно є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

1. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

ЗСУ: Основні положення створення Державної геодезичної мережі України затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 844. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1259 «Деякі питання застосування геодезичної системи координат», виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт починаючи з 1 січня 2007 р. здійснюється із застосуванням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.