До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення
1. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.
2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.
Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.
ЗСУ: Землі оздоровчого призначення є однією з категорій складу земель України, визначенню правового статусу яких присвячено Главу 8 ЗК України. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законами України «Про курорти», «Про охорону навколишнього природного середовища».
Землі оздоровчого призначення - це землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей (ст. 47 ЗК України).
Зі ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» випливає, що землями оздоровчого призначення є курортні і лікувально-оздоровчі зони, території яких мають природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про курорти», курорт визначено як освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.
Під лікувально-оздоровчою зоною слід розуміти природну територію, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
В той же час, землями оздоровчого призначення можна вважати не всі землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей, а лише ті, які оголошені курортами.
Порядок оголошення місцевостей курортами передбачений Законом України «Про курорти» (ст.ст. 7-11).
Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Порядок вилучення земель оздоровчого призначення регулюється статтями 149-151 ЗК України.
Землі оздоровчого призначення є землями, які підлягають особливій охороні, а тому щодо них встановлені певні обмеження.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗК України на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. Така ж заборона передбачена ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Також забороняється будівництво на курортах нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про курорти»).
В той же час, у тому випадку, коли громадянин чи юридична особа займаються діяльністю, сумісною з охороною природних лікувальних властивостей та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку населення, можлива приватизація земельних ділянок з дотриманням вимог законів «Про курорти» та «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» з метою охорони природних якостей та лікувальних факторів курортних зон, запобігання їх псуванню, забрудненню і виснаженню встановлюються округи їх санітарної охорони. Порядок встановлення меж та режиму округів і зон санітарної охорони курортів визначено Розділом VI Закону України «Про курорти».
Читайте також: Земельний кодекс України. Статті 43-46. Землі природно-заповідного фонду і іншого природоохоронного призначення та їх використання
© 2014 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».