Земельний кодекс України. Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства 
 
1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: 
а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; 
б) самовільне зайняття земельних ділянок
в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; 
г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; 
ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням
д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 
е) знищення межових знаків; 
є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; 
ж) непроведення рекультивації порушених земель; 
з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; 
и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; 
і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; 
й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;
к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.
2. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства. 
 
ЗСУ: Коментованою статтею визначено перелік порушень земельного законодавства, за які, відповідно до даної статті, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
 
Слід зазначити, що коментована стаття не дає підстави для застосування до суб’єкта правопорушення відповідальності, а по суті відсилає до норм кримінального, адміністративного, цивільного законодавства, якими передбачені санкції за вчинення конкретних правопорушень. 
 
Відповідно до КУпАП підставами для притягнення до адміністративної відповідальності є:
-псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами (ст. 52 КУпАП);
-використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (ст. 53 КУпАП);
-самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1 КУпАП);
-перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду (ст. 53-2 КУпАП);
-зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (ст. 53-3 КУпАП);
-незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 53-4 КУпАП);
-порушення посадовою особою встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку (ст. 53-5 КУпАП);
-порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей (ст. 53-6 КУпАП);
-порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням та не проведення рекультивації земель  (ст. 54 КУпАП);
-відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою (ст. 55 КУпАП);
-знищення громадянами межових знаків меж землекористувань (ст. 56 КУпАП) та інші.
Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства настає у разі вчинення дій, що порушують встановлений земельний правопорядок та являють собою суспільну небезпеку. Відповідно до КК України суспільно небезпечними діяннями, що тягне за собою настання кримінальної відповідальності, є: 
-самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, а також самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці (ст. 197-1 КК України)
-приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою (ст. 238 КК України);
-забруднення або псування земель речовинами, відходами  чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля (ст. 239 КК України);
-незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля (ст. 239-1 КК України);
-незаконне заволодіння поверхневим (ґрунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розмірах (ст. 239-2 КК України) та інші.
Цивільна відповідальність настає у разі заподіяння шкоди (збитків) правам та інтересам землевласників, землекористувачів. 
Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до положень Глави 82 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України.
За порушення земельного законодавства, визначені ч. 1 коментованої статті, наступає наступна відповідальність: 
- п. «а» ч. 1 - укладення угод з порушенням земельного законодавства – тягне за собою визнання недійсними таких угод (див. коментар до ст. 210 ЗК України);
- п. «б» ч. 1 - самовільне зайняття земельних ділянок – відповідальність передбачена ст. 197 КК України, у разі відсутності складу злочину – ст. 53-1 КУпАП;
- п. «в» ч. 1 - псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами – може бути застосована відповідальність, передбачена ст. ст. 52, 53, 53-4 КУпАП, ст.ст. 239, 252, 254 КК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України;
- п. «г» ч. 1 - розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель – за різних умов може бути застосована відповідальність за статтями Глави 5 КУпАП, ст. 236 КК України;
- п. «ґ» ч. 1 - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - може бути застосована відповідальність згідно ст. 53 КУпАП, у разі настання тяжких наслідків – згідно ст. 254 КК України.
- п. «д» ч. 1 - порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням – відповідальність, передбачена ст.ст. 54, 188-5, 188-11 КУпАП;
- п. «е» ч. 1 - знищення межових знаків – відповідальність передбачена ст. 56 КУпАП;
- п. «є» ч. 1 - приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок – для посадових осіб наступає відповідальність відповідно до ст. 53-2 КУпАП, ст.ст. 364, 365, 366 КК України;
- п. «ж» ч. 1- непроведення рекультивації порушених земель – може бути накладена відповідальність на підставі ст.ст. 52, 53, 55 КУпАП, ст.ст. 252, 254 КК України; 
- п. «з» ч. 1 - знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень – відповідальність передбачена ст.ст. 53, 65-1 КУпАП; 
- п. «и» ч. 1 - невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту – може бути накладена матеріальна відповідальність, а також примусове припинення права на земельну ділянку відповідно до ст. 143 ЗК України;
- п. «і» ч. 1 - відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь – відповідальність може наступати відповідно до ст. 53, 55 КУпАП, ст. 254 КК України;
- п. «ї» ч. 1 - ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них – відповідальність може наступати за самовільне зайняття земельної ділянки;
- п. «й» ч. 1 - порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок – відповідальність чинним законодавством України не передбачена;
- п. «к» ч. 1 - порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку – відповідальність наступає відповідно до ст. 53-5 КУпАП.
 
 
 
 
 
Читайте також: Земельний кодекс України. Стаття 210. Недійсність угод щодо земельних ділянок
 
 
© 2015 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».