Діюче земельне законодавство України передбачає декілька правових моделей приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності:

· повну модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок із земель запасу;

· прощену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані в користування особам, що бажають їх приватизувати (заявникам);

· ускладнену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших осіб (не заявника);

· набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами тощо.

Якщо мова йдеться при приватизацію земельної ділянки, що була раніше надана у користування фермерському господарству як юридичній особі, то безоплатна приватизація такої земельної ділянки безпосередньо фермерським господарством не є можливою, оскільки Земельний кодекс України допускає безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації лише фізичними особами – громадянами України.

Неможливим у даний час також на набуття права власності на земельні ділянки фермерського господарства за цивільно-правовими угодами (за договором купівлі-продажу), оскільки до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, Земельний кодекс України не допускає купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Таким чином, єдиним способом приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні фермерського господарства, є її поділ (при потребі) та приватизація фізичними особами – членами фермерського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Фактично зазначені громадяни мають дотримуватися порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (стаття 118 Земельного кодексу України), а фермерське господарство має надати їм нотаріально засвідчену згоду на вилучення земельних ділянок зі свого землекористування.Діюче земельне законодавство України передбачає декілька правових моделей приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності:

· повну модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок із земель запасу;

· прощену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані в користування особам, що бажають їх приватизувати (заявникам);

· ускладнену модель (процедуру) - приватизацію земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших осіб (не заявника);

· набуття права власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами тощо.

Якщо мова йдеться при приватизацію земельної ділянки, що була раніше надана у користування фермерському господарству як юридичній особі, то безоплатна приватизація такої земельної ділянки безпосередньо фермерським господарством не є можливою, оскільки Земельний кодекс України допускає безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації лише фізичними особами – громадянами України.

Неможливим у даний час також на набуття права власності на земельні ділянки фермерського господарства за цивільно-правовими угодами (за договором купівлі-продажу), оскільки до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, Земельний кодекс України не допускає купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб.

Таким чином, єдиним способом приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні фермерського господарства, є її поділ (при потребі) та приватизація фізичними особами – членами фермерського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Фактично зазначені громадяни мають дотримуватися порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (стаття 118 Земельного кодексу України), а фермерське господарство має надати їм нотаріально засвідчену згоду на вилучення земельних ділянок зі свого землекористування.

 

 

© 2015 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».