1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
2. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
ЗСУ: 1. Основні засади створення та діяльності фермерських господарств в Україні визначено Законом України «Про фермерське господарство».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Коментованою статтею визначено, що для ведення фермерського господарства можуть використовуватися землі:
- що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
- що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
- що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Варто звернути увагу, що частиною першою коментованої статті до земель фермерського господарства входять не лише власне землі, які належать фермерському господарству на праві власності як юридичній особі, а й ті земельні ділянки, які належать на праві приватної власності кожному окремому члену фермерського господарства.
В той же час, це не призводить до переходу права власності на земельну ділянку від громадянина до юридичної особи (фермерського господарства).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство здійснює лише права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства.
Можна вважати, що землями фермерського господарства є не всі землі, які належать на праві приватної власності його членам. Так, наприклад, до земель фермерського господарства не можна віднести земельні ділянки, які надані його члену для житлової забудови або інших несільськогосподарських потреб.
Слід також звернути увагу, що загальні особливості правового режиму сільськогосподарських земель в Україні, що визначено пунктами 13, 15 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, також стосується і земель фермерських господарств.
2. Частиною другою коментованої статті закріплено, що члени фермерського господарства мають право безоплатно одержати у власність із земель державної і комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При чому, право приватизувати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надається окремо кожному члену фермерського господарства. Порядок здійснення приватизації земельних ділянок членами фермерського господарства визначено ст. 32 ЗК України (див. коментар до ст. 32 ЗК України).
Читайте також: Земельний кодекс України. Стаття 30. Розподіл несільськогосподарських угідь при ліквідації сільськогосподарських підприємств
© 2014 Асоціація «Земельна спілка України». Всі права захищено.
Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Забороняється відтворення та використання повністю або будь-якої частини даної інформації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання, передрук чи використання в будь-який інший спосіб без письмової згоди Асоціації «Земельна спілка України».